- пʼятниця, 23 січня 2026 р.
- Актуальні новини
20 січня відбулася III Міжнародна наукова конференція «Spotkania onomastyczne. Badania onomastyki pogranicza polsko-ukraińskiego», до організації та проведення якої були залучені Інститут україністики Варшавського університету в особі проф. Ірени Митнік та доктора філософії Оксани Пжибиш, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – в особі декана філологічного факультету доц. Ярослава Редькви та завідувача кафедри історії та культури української мови проф. Наталії Колесник, Інститут україністики Пряшівського університету – в особі проф. Світлани Пахомової.
З вітальними словами до учасників звернулися представники керівництва Варшавського університету (проф. Агнєшка Андрихович-Трояновська та проф. Марта Замбжицька), директор Інституту україністики Пряшівського університету Ярміла Кредатусова та декан філологічного факультету Чернівецького національного університетуімені Юрія Федьковича Ярослав Редьква.
Під час роботи конференції на пленарному та трьох секційних засіданнях було заслухано виступи провідних науковців та молодих дослідників з України, Польщі та Словаччини, присвячені актуальним питанням ономастики польсько-українського пограниччя. Зокрема, йшлося про власні назви мешканців Кам’янця-Подільського XVII ст. (проф. Зоряна Купчинська), жіночі імена в пареміях (проф. Ірина Шкіцька), моделювання топонімів періоду російсько-української війни (проф. Тетяна Космеда), методологію створення словників імен (проф. Фелікс Чижевський), фонетично-графічні варіанти ойконімів Тернопільщини як підставу для встановлення первісних назв поселення (проф. Святослав Вербич).
Проблеми історичної та сучасної антропоніміки були проаналізовані у виступах докт. Генріка Душинського-Карабаша («Nazwiska pochodzenia ukraińskiego w cyfrowym słowniku nazwisk używanych w Niemczech (Digitales Familiennamenwörterbuch Deutschlands)»), доц. Ірини Процик («Польські впливи на творення прізвиськ українських футболістів із команд Галичини»), канд. філол. наук Лариси Садової («Специфіка прізвищ із поліфункційними формантами в сучасному антропоніміконі Волинської області»), доц. Світлани Шийки («Прізвища Рівненщини, похідні від християнських імен»), маг. Марини Войнової («Антропонімікон міста Монастирище на початку ХХ століття: мотиваційно-етимологічний аспект»), доц. Любові Осташ («Словʼянські автохтонні власні особові імена відапелятивного походження у словʼянському антропоніміконі»), проф. Ірени Митник («Imiennictwo wiernych rzymskokatolickiej diecezji łuckiej w drugiej połowie XVIII i w XIX wieku - źródła i perspektywa badawcza»), проф. Марека Олейника («Antroponimia Żydów grabowieckich (XVI-XVIII w.)»).
Питання топоніміки опинилися у центрі уваги проф. Світлани Пахомової («Ойконіми українського походження в словацькій ономастиці»), доц. Ярослава Редькви («Старожитні ойконіми українсько-польського пограниччя з етнонімним компонентом в основі»), докт.габіт. Анни Чаплі («Onimiczne znaki polskości w dawnym powiecie krzemienieckim»), докт.габіт. Маріуша Копера («Polskie i ukraińskie etymologie ludowe w nazwach geograficznych Roztocza»), канд. філол.наук Ольги Шульган («„Український слід” у назвах населених пунктів Польщі»), докт. Ірени Кулик («O nazwach miejscowości w powiecie krasnostawskim na podstawie onomastycznych artykułów w «Nestorze»), аспіранта Дмитра Пастуха («Національна стандартизація ойконімів України: еволюція унормування та сучасні виклики в умовах декомунізації»).
Дослідженню особливостей функціонування власних назв у різних дискурсах (фольклорному, мемуарному, релігійному, медійному) присвятили свої розвідки проф. Наталія Колесник («Особливості фольклорного ономастикону пограниччя (на матеріалі лемківських пісень)»), доц. Роман Трифонов («Мемуарна ономастика Наталки Діденко: індивідуальне, соціокультурне, міжкультурне (на матеріалі книги спогадів "Тролейбус номер 15"»), канд. філол. наук Адріана Чучвара («Релігійний дискурс і російська війна в Україні: топоніми в щоденних воєнних зверненнях Блаженнішого Святослава (Шевчука)»), маг. Оксана Щупаківська («Онімний простір інтернет-видання «Українська правда» в 2022 році: корпуснобазований вимір»). Кожна із заслуханих доповідей викликала жваве обговорення.
На завершення за традицією згаданого наукового заходу (а конференція відбулася цьогоріч втретє), було презентовано нові ономастичні видання: монографію Ірени Митник та Світлани Пахомової «Антропонімікон українського привілейoваного прошарку X-XVIII ст.» ( Warszawa-Siedlce: WN IKRiBL 2024, ss. 320) та збірник матеріалів попередньої конференції за ред. Ірени Митник «Onim w paradygmatach językoznawczych // Онім у мовознавчих парадигмах» (t. 1 pod red. Ireny Mytnik, Warszawa-Siedlce: WN IKRiBL 2024, ss. 255).
Конференція завершилася підбиттям підсумків модераторами: проф. Іреною Митник, проф. Світланою Пахомовою, проф. Наталією Колесник та доц. Ярославом Редьквою, які відзначили високий рівень доповідей, значущість порушених проблем та важливість і значення подальшої наукової співпраці для взаємодії між університетами, розвитку славістики загалом і ономастики зокрема.