21 вересня в НКП «Академія досвіду» відбулася змістовна лекція доцента кафедри сучасної української мови Алли Антофійчук, присвячена постаті видатного українського мислителя та мовознавця Олександра Потебні з нагоди 190-річчя від його народження.

Говорячи про мову як форму мислення і носія національної пам’яті, лекторка згадала чернівецьких науковців, котрі творили славу української філології. Саме Чернівці стали колискою потужної мовознавчої школи. Тут працювали й залишили вагому спадщину такі постаті, як Степан Смаль-Стоцький, Василь Сімович, Іван Чередниченко, Юрій Карпенко, Валентина Прокопенко, Корній Лук’янюк, Кость Герман, Іларіон Слинько, Дмитро Бучко, Ніна Гуйванюк, Надія Бабич та ін. 

Наукова спадщина мовознавця-філософа, етнографа, фольклориста, теоретика літератури, засновника Харківської лінгвістичної школи Олександра Опанасовича Потебні (1835–1891), сьогодні особливо актуальна, адже у своїх працях учений доводив, що мова є носієм національної пам’яті, а отже – основою ідентичності та запорукою культурного розвитку. Ідеї вченого про рівноправність мов і народів, про право кожного розвивати освіту рідною мовою звучать сьогодні надзвичайно актуально.

Олександр Потебня розглядав мову не лише як засіб комунікації, а як інструмент осмислення світу та механізм народження думки. Для нього слово було поєднанням трьох складників — форми, значення і внутрішньої форми, що відображає духовний досвід народу. Він стверджував, що «…єдина, незамінна умова існування народу – це єдність мови».

Наукова спадщина Олександра Потебні охоплює лінгвістику, фольклористику, літературознавство, психологію творчості. Він залишив фундаментальні дослідження словесності, граматики, семантики, етнології, а також переклав українською мовою «Одіссею» Гомера, доводячи невичерпні можливості нашої мови.

Спадщина Олександра Потебні продовжує надихати вчених, адже вона утверджує найголовніше: мова – це пам'ять народу,  його мислення і його майбутнє.