Викладання математичних дисциплін у Чернівецькому університеті розпочалося у грудні 1876 року. Саме тоді на філософському факультеті почав функціонувати семінар з математики і математичної фізики.
Відповідальним за напрям математики був екстраординарний професор математики Леопольд Ґегенбауер (1849-1903), член-кореспондент Австрійської АН (1893), якого згодом на цій посаді змінив Ґустав фон Ешеріх (1849-1935), член-кореспондент Австрійської АН (1885).
Вперше у 1887 році в університеті з’явилася посада ординарного професора математики, яку обіймав Антон Пухта (1851-1903).
З 1907 по 1918 рік посаду екстраординарного, а згодом ординарного професора математики Чернівецького університету обіймав відомий словенський математик Йосип Племель (1873-1967), у 1912-1913 роках – декан філософського факультету, перший ректор Словенського університету (1919), член Словенської і Сербської АН, член-кореспондент Югославської АН.
Важливе місце в історії університету займає австрійський математик Ганс Ган (1879-1934), який з 1909 по 1916 рік працював у Чернівецькому університеті на посаді екстраординарного професора математики, був член-кореспондентом Австрійської АН, членом Німецької НАН Леопольдина (1921). Він – співавтор основоположних принципів лінійного функціонального аналізу – теореми Гана-Банаха про продовження лінійних функціоналів та принципу рівномірної обмеженості.
У 1923 році філософський факультет поділено на філософсько-філологічний і науково-природничий. На науково-природничому факультеті сформовано три кафедри математичного спрямування: алгебри і теорії функцій, аналітичної та вищої геометрії, диференціального та інтегрального числення.
Одним із професорів факультету тоді був румунський математик Симіон Стоїлов (1887-1961), який у 1923-1938 рр. очолював кафедру алгебри та теорії функцій, а у 1925-1926 н.р. обіймав і посаду декана науково-природничого факультету (1925-1926), член-кореспондент Румунської академії (1936) та дійсний член (1945). У 1928-1940 рр. кафедрою аналітичної і вищої геометрії завідував Мирон Ніколеску (1903-1975), академік Румунської академії наук (1955) і її президент (з 1966).
На всіх відділеннях науково-природничого факультету нараховувалося 9 професорів, 1 викладач, 12 асистентів, 5 керівників курсових робіт студентів і 2 лаборанти.
У серпні 1940 року у результаті реорганізації Чернівецького університету утворено фізико-математичний факультет, до складу якого увійшли дві кафедри – алгебри та геометрії (перший завідувач – Юрій Кікець) та математичного аналізу (перший завідувач – Микола Боголюбов, член-кореспондент АН України), а у 1946 році на факультеті створено кафедру диференціальних рівнянь (перший завідувач – Микола Сімонов).
У червні 1962 року за ініціативи професора Василя Рубаника на факультеті створено кафедру прикладної математики і механіки (перший завідувач – Василь Рубаник).
Математичний факультет виокремлено із фізико-математичного факультету у 1968 році, серед 44 викладачів якого був 1 доктор фізико-математичних наук, професор і 17 кандидатів фізико-математичних наук, доцентів.
У 1972 році на математичному факультеті створено кафедру математичних проблем управління і кібернетики (перший завідувач – Василь Рубаник), у 1987 році – кафедру математичного моделювання (перший завідувач – Степан Івасишен), а у 2000 році – кафедру математичної і прикладної статистики (перший завідувач – Михайло Свердан, на той час перший проректор Чернівецького університету), яка у 2017 році була приєднана до кафедри математичного моделювання.
На різних етапах розвитку математики у Чернівецькому університеті на факультеті працювали професори Антон Васмут, Леопольд Ґегенбауер, Ґустав фон Ешеріх, Адольф Міготі, Антон Пухта, Роберт Даублебскі фон Штернек, Йосип Племель, Ганс Ган, Міхаел Радакович, Симіон Стоїлов, Флорін Васілеску, Георгій Вринчану, Мирон Ніколеску, Костянтин Первулеску, Штефан Петреску, Тиберіу Поповічіу, Дан Хулубей, Микола Боголюбов, Микола Сімонов, Олександр Бобров, Микола Беляєв, Михайло Фаґе, Юхим Круг, Карл Фішман, Самуїл Ейдельман, Василь Рубаник, Євген Царков, Василь Фодчук, Микола Нагнибіда, Микола Кириченко, Михайло Матійчук, Михайло Ленюк, Василь Слюсарчук, Степан Івасишен, Михайло Свердан, Володимир Маслюченко, Володимир Ясинський, Федір Сопронюк, Василь Григорків, Ярослав Виклюк, Ярослав Дрінь, Олександр Маслюченко.
Значний вклад у розвиток факультету внесли академіки НАН України, Почесні доктори Чернівецького університету Анатолій Самойленко (1938-2020), Микола Перестюк (1946-2024) та академік НАН України Аркадій Чикрій.
У 2004 році математичний факультет перейменовано на факультет прикладної математики, а в 2013 році – на факультет математики та інформатики.
Деканами факультету за час його існування були:
1968-1995 рр. – кандидат фіз.-мат. наук, доцент Володимир Крехівський,
1995-1999 рр. – кандидат фіз.-мат. наук, доцент Василь Мартинюк,
1999-2005 рр. – доктор фіз.-мат. наук, професор Роман Петришин,
2005-2019 рр. – доктор фіз.-мат. наук, професор Ігор Черевко,
з 2019 року – доктор фіз.-мат. наук, професор Ольга Мартинюк.
Нині факультет математики та інформатики складається з 5 кафедр:
алгебри та інформатики (завідувач – доцент Руслана Колісник),
математичного аналізу (завідувач – професор Володимир Михайлюк),
диференціальних рівнянь (завідувач – професор Владислав Літовченко),
прикладної математики та інформаційних технологій (завідувач – професор Ярослав Бігун), математичного моделювання (завідувач – професор Ігор Черевко).
Організацію освітнього процесу на факультеті за різними напрямами діяльності здійснюють заступники декана факультету: Василь Кушнірчук – заступник декана з навчально-виховної роботи, Віра Сікора – заступниця з декана навчально-методичної роботи, Олена Карлова – заступниця декана з наукової роботи та міжнародних зав’язків, Анастасія Юрійчук – заступниця декана з інформаційних та медіатехнологій, Василь Нестеренко – заступник декана з проєктної та міжнародної діяльності.
Якість освітнього процесу забезпечують 15 докторів наук, професорів (Мар’ян Бирка, Ярослав Бігун, Василь Городецький, Іван Житарюк, Олена Карлова, Іван Клевчук, Владислав Літовченко, Ігор Малик, Ольга Мартинюк, Володимир Михайлюк, Василь Нестеренко, Роман Петришин, Михайло Попов, Іван Пукальський, Ігор Черевко) та 48 кандидатів наук або докторів філософії, які готують бакалаврів, магістрів та аспірантів.
Факультет здійснює підготовку фахівців за такими спеціальностями: «Середня освіта (Математика)», «Середня освіта (Інформатика)», «Математика», «Прикладна математика», «Комп’ютерні науки» та «Системний аналіз та наука про дані». На факультеті навчаються 843 здобувачі вищої освіти за 15 освітніми програмами.
На факультеті функціонують 5 комп’ютерних класів і 9 лабораторій: «Математичного моделювання та баз даних», «Системного аналізу і штучного інтелекту», «EdTechLab: цифрові технології у математичній та інформатичній освіті», «STEM-освіти та робототехніки», Науково-дослідна лабораторія, «Методики викладання математичного та функціонального аналізу і теорії функцій», «Web-технологій та комп’ютерного моделювання», спеціалізована науково-дослідна лабораторія з дослідження та розробки систем автоматизованого проєктування «Development of CAD/CAM/CAE-systems», спеціалізована науково-дослідна лабораторія 3D-друку «Texнології 3D-дpyкy», які обладнані сучасною комп’ютерною технікою з ліцензійним програмним забезпеченням, 3D принтерами; а також – кабінет математики, де зберігається понад 11 000 книг та журналів.
Основними напрямами наукових досліджень на факультеті є: еволюційні рівняння у зліченно-нормованих просторах, властивості відображень у топологічних просторах, математичне та комп’ютерне моделювання динамічних процесів, що описуються диференціально-функціональними та еволюційними рівняннями, числово-аналітичні методи дослідження динамічних та інформаційних процесів.
Факультет тісно співпрацює з університетами та науковими центрами Фінляндії, Португалії, Польщі, Німеччини, Франції, Люксембургу, Молдови, Румунії та ін., а також з міжнародними ІТ компаніями.
Факультет підготував багатьох відомих випускників, серед яких Лакуста Олег Корнійович – полковник Національної поліції України, Герой України (2023).
Факультет математики та інформатики розміщується у найстарішому корпусі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, в якому 4 жовтня 1875 року відбувся урочистий акт відкриття університету.
