Філологічний факультет – один із провідних та найдавніших (заснований у 1940 році) структурних підрозділів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, а також ‒ важливий навчально-виховний, науковий та культурно-просвітницький центр Буковинського краю та України загалом. Він має потужний висококваліфікований науково-викладацький потенціал: дев’ятнадцять докторів філологічних наук, професорів; більше шістдесятьох доцентів та асистентів; значну кількість викладачів із досвідом роботи за кордоном. Сьогодні на факультеті навчається майже 800 студентів. Працює майже 100 викладачів, у тому числі 19 докторів наук, професорів, більше 60 кандидатів наук, доцентів.

Він має давню та славну історію, яку творили та творять залюблені у свою спеціальність студенти та викладачі. 

З 2024 року факультет очолює к.філол.н., доцент Ярослав Редьква. (упродовж 1984-2024 рр. деканом факультету був д. філол. н., професор Борис Бунчук).

Навчально-виховний процес забезпечують 7 кафедр: української літератури (завідувач – к. філол. наук, доц. В. Мальцев), сучасної української мови (завідувач – д. філол. н., проф. Світлана Шабат-Савка), історії та культури української мови (завідувач – д. філол. н., проф. Наталія Колесник), зарубіжної літератури та теорії літератури (завідувач – к. філол. н., доц. Роман Дзик), румунської та класичної філології (завідувач – к. філол. н., доц. Крістінія Паладян), журналістики (завідувач – д. н. с. к., доц. Любов Василик). З 2020 року, після закриття філософсько-теологічного факультету, до структури філологічного факультету влилася кафедра філософії та культурології (завідувач – д. філос. н., доц. Ольга Рупташ).

Унаслідок активізації міжнародного співробітництва факультету студенти навчаються за програмами обміну в ЗВО Німеччини, Польщі, Румунії, Чехії й одержують український та зарубіжний дипломи бакалавра та маґістра з обраної спеціальності; вони є активними учасниками академічної мобільності програми ЄС “Erasmus+”. 

На факультеті діє літературна студія імені Степана Будного (керівник – д. філол. н., проф., Заслужений працівник освіти України, член НСП України Борис Бунчук). Серед найвідоміших її членів лауреатами Національної премії імені Т. Г. Шевченка стали: Ф. Погребенник, Р. Андріяшик, А. Комарницький, Т. Мельничук, М. Матіос. Понад шість десятків випускників факультету стали членами Національної спілки письменників України.

Кафедра української літератури як структурний підрозділ була заснована ще в 1944 році. В різний час її очолювали: Л.М.Чернець, В. М. Лесин, П. І. Стецько, Г. І. Сінченко, А. М. Добрянський, М. І. Юрійчук, Б. І. Мельничук, В. І. Антофійчук; у 2007 – 2009 рр. обов’язки завідувача виконували Ю. І. Клим’юк та О. О. Попович. З вересня 2020 р. кафедру очолює Валентин Мальцев.

У свідомість не одного покоління кафедри назавжди увійшов талановитий педагог і неперевершений оратор Анатолій Добрянський (1935-2003) – заслужений діяч мистецтв України, культуролог, поет, літературознавець, перекладач. У 1995 р. він став почесним громадянином Чернівців, лауреатом літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича. Зібрання книг у понад 30 тис. томів він заповів місту; на його основі в жовтні 2005 р. відкрито Чернівецьку муніципальну бібліотеку імені Анатолія Добрянського.

Нині кафедра забезпечує викладання обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів з історії української літератури, методики викладання української літератури, українського фольклору тощо, видає підручники навчальні посібники з цих курсів: В. Антофійчук («Історія української літератури. Кінець XVIII – перші десятиріччя ХІХ ст: Підручник для студентів української діаспори», «Нова українська література. Кінець XVIII – перші десятиріччя ХІХ ст»), проф. Б. Бунчук («Розвиток версифікації Івана Франка», «Еволюція віршування Пантелеймона Куліша», «Віршування Михайла Старицького»), асист. О. Меленчук («Література Буковини початку ХХ століття», «Тарас на букових п’єдесталах. З історії пам’ятників Т. Шевченкові на Чернівеччині»), доц. В. Мальцев («Версифікаційні засоби української бурлескної поезії кінця перших десятиріч ХІХ ст.»), О. Попович («Література Буковини (ІІ половина ХІХ століття)», Л. Маркуляк («Історія української літератури 40 – 50-х років ХХ століття» у співавторстві з С. Гуцуляк), С. Гуцуляк («Вивчення творчості Юрія Яновського в НУШ», «Проєктне навчання на уроці української літератури. Літературний календар (перше півріччя 2025 року)»  та ін.

На кафедрі функціонують дві наукові школи. «Літературний процес на Буковині (від початків до сьогодення)» найвагоміших наукових здобутків домоглася під керівництвом проф. Б. Мельничука: захищено 1 докторську (Л. Ковалець) і 8 кандидатських дисертацій (С. Кирилюк, В. Костик, І. Кейван, О. Колодій, О. Горбатюк, С. Гуцуляк (Телешман), А. Аністратенко, І. Стеф’юк). Представники школи опублікували понад 1500 наукових статей в українських і зарубіжних виданнях.

Також діє наукова школа «Українське віршознавство», заснована д. філол. н., проф. Б. Бунчуком. Під його науковим керівництвом захищено 15 кандидатських дисертацій (Л. Василик, Я. Мельничук, А. Гречанюк, В. Мальцев, В. Півторак, О. Любімова, К. Паладян, О. Романиця, П. Івончак, І. Штаєр, Р. Пазюк, М. Гуцуляк, Т. Никифорук, Н. Зубик, О. Настенко), видано понад 200 статей у вітчизняних і зарубіжних фахових наукових виданнях.

Провідний вектор наукових досліджень кафедри – література Буковини. Значним внеском у вивчення літпроцесу краю стали видання новітнього часу: «Бо я для України лиш жию!»: Слово про Юрія Федьковича» (2002) М. Юрійчука і «Сидір Воробкевич: життя і творчість» (у співавторстві з П. Никоненком, 2003); «Осип Маковей – критик та історик літератури» (2001) О. Поповича, «Ольга Кобилянська і світова література» (2002) С. Кирилюк; «Хотинська звитяга» (2002), «Буковинський Златоуст Анатолій Добрянський: спогади, статті, вірші» (2010) Б. Мельничука; «Орест Масикевич: Життя і творчість» (2004) Л. Василик; «На вечірньому прузі: Ольга Кобилянська в останній період творчості (від 1914 р.) (2006), «20 есеїв про Ольгу Кобилянську та її поціновувачів» (2014) Я. Мельничук; «Юрій Федькович у спогадах сучасників» (2017) Л. Ковалець, «Дмитро Загул – літературознавець і перекладач» (2020) Ю. Прокопчук. До вагомих здобутків кафедри належать двотомник «Письменники Буковини» (1998, 2001, 2003), де репрезентовано творчість 73 літераторів краю ХІХ-ХХІ ст. і понад 60 фольклорних зразків.

Викладачі кафедри присвятили чимало уваги впорядкуванню й виданню творів українських письменників. Зусиллями Б. Мельничука, М. Юрійчука та Л. Ковалець видано твори Юрія Федьковича у 5 томах (6 книгах). Завдяки В. Антофійчукові, С. Кирилюк, Я. Мельничук та ін. видано 9 із 10 томів творів Ольги Кобилянської. Б. Мельничук видав  твори О. Вільшини (2006). Л. Ковалець опублікувала оповідання, казки, байки, переклади для дітей Є. Ярошинської під назвою «Найдорожчий скарб» (2007), а також повість «Перекинчики» (2020). Завдяки Я. Мельничук побачили світ книги О. Кобилянської «Огрівай, сонце…» (2011) та «Апостол черні» (2012). В. Антофійчук підняв з рукописів і вперше опублікував окремим виданням твори Д. Онищука – автобіографічну повість «На шляху життя» (2008) і «Спомини» (2013), упорядкував збірку оповідань О. Маковея «Пустельник з Путни й інші оповідання» (2019). За упорядкування О. Івасюк вийшли вибрані твори С. Яричевського (2009), К. Малицької (2011), М. Івасюка (2011), Т. Галіпа (2015). Б. І. Мельничук та О. В. Меленчук  видали творчий доробок С. Канюка (2020).

До важливих царин пошукової та дослідницької роботи кафедри належить фольклористика В. Костик упорядкував і опублікував вибране з фольклорознавчого доробку К. Ластівки «Рахманський великдень» (2008), «Староукраїнський пантеон князя Володимира» (2010), «Відірвані листки» (2018).

Наукова громадськість України й зарубіжжя позитивно відгукнулась на вихід монографій Б. Мельничука («Поріднений з Буковиною: Літературознавчий нарис про Івана Франка» (2007), «Олесь Гончар і Буковина. Літературно-краєзнавче дослідження» (2018); Б. Бунчука «Віршування Івана Франка» (2000), В. Антофійчука («Євангельські образи в українській літературі ХХ ст.» (2001), «Давня українська література і Біблія: жанри образи, ідеї» (2018), «Голос твій ніколи не лукавив»: Михайло Михайлюк в українському літературному просторі Румунії» (2019), «Буковинські образки: Статті, передмови, рецензії, спогади» (2020), «Гірчичне зерня: Оповіді про основи християнського віровчення» (2022); Ю. Клим’юка «Лірика Івана Франка як система жанрів» (2006), Л. Ковалець («Юрій Федькович: Історія розвитку творчої індивідуальності письменника» (2011); «З українсько-румунських літературних теренів: Статті, рецензії, інтерв’ю, архівні документи» (2014)), О. Меленчук («Шевченкознавчий дискурс Сергія Єфремова у контексті українського літературознавства» (2013); «У мистецькому різнобарв’ї. Тарас Шевченко в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві Буковини: науково-популярний нарис» (2016), М. Зушмана «Дискурс малої прози Богдана Лепкого та західноукраїнська малоформатна новелістика кінця ХІХ – початку ХХ ст.» (2014) та ін.

Науковці кафедри підтримують ділові контакти з провідними ЗВО Києва, Львова, Тернополя, Кам’янця-Подільського, Івано-Франківська, Любліна, Праги, Сучави, Ясс, Клужа, Бухареста. Студенти кафедри української літератури мають можливість навчатися за кордоном упродовж визначеного терміну в рамках угоди про співробітництво.

Викладачі кафедри удостоєні різних нагород і відзнак. В. Антофійчук – заслужений працівник освіти України, відмінник освіти України, почесний доктор Сучавського університету «Штефан чел Маре» (Румунія), нагороджений знаком «За наукові досягнення», почесними відзнаками «На славу Буковини», «На славу Чернівців», «400 років Хотинській битві», муніципальною відзнакою ім. Антона Кохановського, лауреат літературно-мистецьких премій імені О. Поповича, І. Бажанського, Д. Загула, Ю. Федьковича, міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської та Літературно-наукового фонду ім. Воляників-Швабінських Фундації Українського Вільного Університету; Б. Бунчук – відмінник освіти України, заслужений працівник освіти України, лауреат літературних премій імені Д. Загула, Т. Мельничука, П. Целана, нагороджений знаком Міністерства освіти і науки України «Петро Могила», почесними відзнаками «На славу Буковини», «400 років Хотинській битві»; Б. Мельничук – відмінник освіти України, заслужений працівник освіти України, лауреат премії імені Ю. Федьковича, лауреат літературно-мистецької та літературних премій імені С. Воробкевича, Д. Загула та М. Черемшини, міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської, двічі нагороджений медаллю італійського журналу «Artecultura»; О. Попович – відмінник освіти України, С. Кирилюк – лауреат міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської, літературних премій імені П. Целана та «Князь роси» імені Т. Мельничука, В. Костик та Л. Маркуляк – лауреати міжнародної премії імені І. Бажанського, літературно-мистецької премії Ю.Федьковича; О. Меленчук ‒ лауреат літературної премії імені Дмитра Загула, літературно-мистецької премії Ю. Федьковича; Ю. Прокопчук ‒ лауреат літературної премії імені Дмитра Загула; С. Гуцуляк – лауреат літературної премії імені Дмитра Загула, поетичного конкурсу від видавництва «Парасоля», нагороджена окремою відзнакою журі літературного конкурсу видавництва «Смолоскип»; В. А. Чолкан ‒ лауреат міжнародної літературно-мистецької премії імені О. Кобилянської, нагороджена Почесною відзнакою «На славу Буковини».

Кафедра сучасної української мови як структурний підрозділ філологічного факультету була створена 1 лютого 1994 р. Упродовж 19 років (1994-2013 рр.) кафедру очолювала д. філол. н., проф. Ніна Гуйванюк – високоавторитетний мовознавець, активний громадський діяч, автор понад 300 наукових праць із синтаксису та діалектології української мови, з лінгводидактики й лінгвостилістики, двох одноосібних монографій «Формально-семантичні співвідношення в синтаксисі» (1999), «Слово – речення – текст» (2009); 22 підручників з української мови та літератури для загальноосвітніх і вищих навчальних закладів, 36 навчальних і навчально-методичних посібників для студентів-філологів. Вона – співавтор фундаментальної колективної праці «Синтаксис сучасної української літературної мови: Проблемні питання» (1994), написаної разом з проф. І. Слиньком та доц. М. Кобилянською. Професор європейського рівня Ніна Гуйванюк продовжила синтаксичні традиції науковців Чернівецького університету – Івана Чередниченка та Іларіона Слинька, створила свою наукову школу. Під її керівництвом захищено 3 докторських (Н. Руcнак, О. Кульбабська, С. Шабат-Савка) та 14 кандидатських дисертацій (В. Шинкарук, Л. Бережан (Маркуляк), О. Кульбабська, Л. Рабанюк, Т. Романюк, Л. Томусяк, А. Агафонова (Антофійчук), С. Шабат (Шабат-Савка), В. Чолкан, Г. Валігура, О. Мельничук, О. Максим’юк, Ю. Пацаранюк, Ю. Руснак). За активну життєву позицію та високий професіоналізм проф. Н. Гуйванюк удостоєна відзнаки «Відмінник освіти України» (1995) та почесного звання «Заслужений працівник освіти України» (2009).

З серпня 2013 р. до березня 2020 р. кафедру очолювала д. філол. н., проф. Олена Кульбабська, у науковому фокусі якої перебувають функційна граматика і семантичний синтаксис української мови, ономасіологія та лінгвоперсонологія. Їй належить близько 300 наукових і навчально-методичних праць, одноосібна монографія «Вторинна предикація у простому реченні» (2011), низка розділів у колективних монографіях, монографічно-довідкові видання. У співавторстві з Н. Шатіловою вийшли дві монографії: «Пишу, як серце диктує... (Ідіостиль Сидора Воробкевича)» (2016), «Ім’я в науці. Професор Іларіон Слинько» (2019); у співавторстві з Н. Шатіловою та О.Максим’юк «Ім’я в науці. Професор Іван Чередниченко» (2024); у співавторстві з Н. Гуйванюк і В. Кушнериком монографічно-довідкове видання «На шляху до наукового визнання: Діяльність спеціалізованої вченої ради Д 76.051.07 у Чернівецькому університеті за період із 2004 р. до 2013 р.» (2014). За загальною редакцією проф. О. Кульбабської надруковано колективну монографію «Синтаксис української мови: на перетині традицій та інновацій» (2019), що репрезентує вагомі результати граматичних студіювань учнів проф. Н. Гуйванюк. Під її керівництвом захистили кандидатські дисертації Н. Шатілова, М. Цуркан, Л. Кучурян, Г. Тесліцька, працює над докторською дисертацією доц. Ю. Руснак.

З березня 2020 р. кафедру очолила д.філол.н., проф. Світлана Шабат-Савка, сферу наукових зацікавлень якої формують актуальні питання комунікативної граматики української мови, категорійний синтаксис, лінгвопрагматика й дискурсологія. Вона – автор близько 250 наукових публікацій, уміщених в академічних фахових збірниках, у рейтингових міжнародних журналах, що входять до наукометричних баз Scopus, Web of Science, Index Copernicus. Їй належать дві одноосібних монографії: «Категорія комунікативної інтенції в українській мові» (2014), «Українськомовний питальний дискурс» (2019), розділи в колективних монографіях «Синтаксис української мови: на перетині традицій та інновацій» (2019), «Українська філологія у ХХІ столітті» (2023). За загальною редакцією проф. С.Шабат-Савки до 30-річчя кафедри сучасної української мови вийшла колективна монографія «Кафедра сучасної української мови крізь призму часу та особистостей» (2024), у якій репрезентовано історію становлення мовознавчої думки в Чернівецькому університеті; окреслено основні напрями й результати діяльності викладачів кафедри, подано їхню лінгвоперсонологію; увиразнено актуальні проблеми сучасного українського мовознавства. Під керівництвом проф. С. Шабат-Савки захистили кандидатську дисертацію з проблем ідіостилістики Г. Морараш, дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 035 Філологія ‒ О. Кравцова та У. Кемінь. Над докторською дисертацією працює доц. А. Антофійчук. Проф. Світлана Шабат-Савка ‒ відмінник освіти України (2024 р.). За активну культурно-просвітницьку діяльність удостоєна медалі «Будівничий України» (2023 р.).

Сьогодні на кафедрі, що здійснює навчально-методичну, наукову, міжнародну та культурно-просвітницьку діяльність, працює потужний колектив: 5 докторів філологічних наук, професорів (Л. Ткач, Н. Руснак, О. Кульбабська, С. Шабат-Савка, Т. Гуцуляк); 6 кандидатів філологічних наук, доцентів (Л. Томусяк, А. Антофійчук, О. Максим’юк, Н. Шатілова, І. Струк, Г. Тесліцька). Актуальні монографічні праці, словники, навчально-методичні посібники і підручники з різних галузей лінгвістичного знання свідчать про високу професійну майстерність викладачів кафедри сучасної української мови, широчінь їхніх наукових пошуків.

Професорсько-викладацький склад кафедри забезпечує викладання обовʼязкових і вибіркових навчальних дисциплін на філологічному факультеті: фонетики, орфографії, лексикології, лексикографії, фразеології, морфеміки, словотвору, морфології, синтаксису та пунктуації сучасної української мови, методики викладання української мови в закладах загальної середньої та вищої освіти, української діалектології, етнолінгвістики й лінгвістики тексту для студентів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) освітніх рівнів зі спеціальностей «Середня освіта (українська мова та література)» і «Філологія (українська мова та література)», низку дисциплін для ОНП спеціальності 035 Філологія. На факультеті іноземних мов кафедра забезпечує викладання «Сучасної української мови», «Сучасної української наукової мови»; на факультеті педагогіки, психології та соціальної роботи – навчальну дисципліну «Сучасна українська мова з практикумом». Викладачі дають змогу сповна реалізуватися творчим здібностям студентської молоді на рівні керівництва науковими проєктами, у підготовці до виступів на конференціях, участі в конкурсах та олімпіадах, на засіданнях наукового гуртка з української мови (керівник гуртка - доц. А.Антофійчук).
Проф. Людмила Ткач досліджує історію розвитку української літературної мови кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Предметом її наукового пошуку є соціолект української інтелігенції у зв’язку з традиціями староукраїнської писемної мови, міжмовні стосунки, проблеми історичної лексикології та фразеології. Вона – автор близько 200 наукових праць, трьох одноосібних монографій: «Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Ч. 1: матеріали до словника» (2000), «Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Ч. 2: Джерела і соціокультурні чинники розвитку» (2007), «Українська літературна мова на Буковині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Буковинська фразеологія у міжмовних зв’язках та загальноукраїнському контексті. Джерела і соціокультурні чинники розвитку» (2007). Під керівництвом проф. Л. Ткач захистили кандидатські дисертації Т. Кіс (Гуцуляк), Т. Мороз, І. Черкез, О. Федунович-Швед, О. Кацімон, І. Марко, Н. Головач, докторську дисертацію Т. Гуцуляк, працюють над кандидатськими – М. Яремій та А. Закутня. Проф. Л. Ткач – відмінник освіти України (2002 р.).

Проф. Наталія Руснак здійснює вагомі діалектологічні дослідження, працює в галузі лінгвістики тексту та етнолінгвістики, фразеології та морфології. Її бібліографія охоплює понад 200 наукових і науково-методичних праць, з-поміж яких одноосібна монографія «Лінгвокогнітивні та прагматичні виміри діалектних текстів буковинських говірок» (2009), дві монографії у співавторстві з Л. Борис та Ю. Руснак – «Динаміка назв страв та напоїв у буковинських говірках» (2016) і «Лексика родинних обрядів у буковинському діалекті» (2017); колективні праці «Фразеологізми та паремії Чернівеччини» (2017) та «Діалектологічно-фольклорні матеріали говірки с. Южинець Кіцманського району Чернівецької області» (2019). Під керівництвом проф. Н. Руснак захистили кандидатські дисертації Л. Борис та І. Струк.
Проф. Тетяна Гуцуляк у своєму дослідницькому доробку має понад 100 наукових та науково-методичних праць із лексичної та словотвірної семантики, образної деривації, когнітивної лінгвістики, етнолінгвістики, лексикографії, фразеології, проблем викладання української мови. Результати її наукових пошуків репрезентують матеріали розділів у колективних монографіях: «Поділ лексики української мови за походженням: особливості та проблеми вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах» (Стратегічні напрями розвитку сучасної української лінгводидактики, 2021); «Образна деривація в українській мові та проєкт словника образних дериватів» (Лексикографічна парадигма ХХІ сто­ліття: теорія і методологія. До 100-ліття від дня народження Леоніда Сидоровича Паламарчука, 2023); «Джерела дослідження діалектного словотвору української мови» (Ad fontes. Джерела діалектологічних студій, 2023); наукові статті, що вміщені у вітчизняних фахових виданнях («Мовознавство»; «Лексикографічний бюлетень»; «Діалектологічні студії»).
Доц. Алла Антофійчук, доц. Наталія Шатілова, доц. Іванна Струк досліджують комунікативний синтаксис та лінгвостилістику, співвідношення вербальних та невербальних засобів комунікації; доц. Людмила Томусяк, доц. Оксана Максим’юк, доц. Галина Тесліцька працюють у царині семантичного синтаксису, функційної морфології та методики викладання української мови в закладах загальної середньої та вищої освіти.

Серед тих, хто творив і примножував традиції кафедри сучасної української мови, відомі дослідники в царині діалектології та лексикології (Ірина Зінченко, Сидонія Мойсюк, Лариса Чувашова, Василина Яківчик), фонетики та методики викладання української мови (Валентина Бузинська, Олена Кардащук, Оксана Мельничук, Юлія Пацаранюк), у сфері морфології та синтаксису (Лариса Бережан, Марія Личук, Любов Рабанюк, Тетяна Романюк, Валентина Чолкан, Василь Шинкарук,), орфографії, орфоепії, пунктуації (Ніколетта Головач, Наталія Лехман, Тетяна Мороз, Наталія Попович, Наталія Соломатіна, Оксана Федунович-Швед, Василь Юрценюк та ін.).

Упродовж 2005‒2025 рр. викладачі кафедри виконували фундаментальні наукові дослідження: «Функціонування сучасної української мови на тлі взаємодії локальних чинників та загальноєвропейських тенденцій», «Вербальні й невербальні ресурси української мови: історичний і сучасний аспекти комунікації», «Соціокультурні та комунікативні аспекти функціонування і розвитку мовних одиниць» (керівник – проф. Ніна Гуйванюк), «Історико-філологічна спадщина Василя Сімовича: статті, документи, матеріали», «Буковинські студії-5» (керівник – проф. Людмила Ткач), «Розмовне та діалектне буковинське мовлення: комунікативно-прагматичні й етнолінгвістичні параметри», «Антропоцентричні парадигми сучасних лінгвістичних досліджень» (керівник – проф. Олена Кульбабська). З 2020 р. викладацький склад та здобувачі наукових ступенів кафедри працюють над плановою темою «Різнорівневі мовні одиниці в синергетичній парадигмі сучасної лінгвістики» (керівник – проф. Світлана Шабат-Савка). 

Науковий і навчально-методичний доробок кафедри репрезентує широкий спектр філологічних та лінгводидактичних студій: «Словник буковинських говірок» (за редакцією проф. Н. Гуйванюк; 2005), двотомне видання праць В. Сімовича (упоряд. і передмова проф. Л. Ткач; 2005); «Буковинські говірки. Хрестоматія» (укл.: Н. Руснак, Н. Гуйванюк, В. Бузинська; 2007); «Буковинські говірки: бібліографічний покажчик» (укл.: Н. Гуйванюк, Н. Руснак; 2012); колективні монографії «Синтаксис української мови: на перетині традицій та інновацій. Ніні Василівні Гуйванюк» (за заг. ред. О. Кульбабської; 2019); «Кафедра сучасної української мови крізь призму часу та особистостей» (за заг. ред. С. Шабат-Савки; 2024); довідково-монографічні видання: «Ім’я в науці. Професор Іларіон Слинько» (О. Кульбабська, Н. Шатілова; 2019); «Ім’я в науці. Професор Іван Чередниченко» (О. Кульбабська, О. Максим’юк, Н. Шатілова; 2024); навчальні та навчально-методичні посібники: «Українська мова. Тестові завдання. 5–11 класи» (Н. Гуйванюк, О. Кульбабська, О. Кардащук, Н. Руснак, Л. Томусяк; 2016), «Державна підсумкова атестація з української мови та методики викладання української мови» (Н. Гуйванюк, О. Кульбабська, О. Кардащук; 2016); «Основи мовознавчих досліджень» (О. Кульбабська, Н. Шатілова; 2012), «Пунктуація української мови» (С. Шабат-Савка, О. Максим’юк, Н. Шатілова; 2016), «Крок у професію. Методика викладання української мови» (О. Кульбабська, О. Кардащук; 2017), «Морфологія: іменні частини мови» (С. Шабат-Савка, А. Агафонова; 2018), «Сучасна українська мова. Теоретично-практичний курс морфології» (Н. Руснак, О. Максимʼюк, І. Струк, Л. Томусяк; 2019), «Крок у професію. Щоденник-звіт із асистентської практики магістрантів-філологів» (О. Кульбабська; 2019); «Односкладні речення в сучасній українській мові» (С. Шабат-Савка, А. Антофійчук, Г. Тесліцька, 2021); «Етнолінгвістика: українська мова» (П. Гриценко, Н. Руснак, Ю. Руснак, І. Струк, 2022); «Крок у професію. Методика навчання української мови у вищій школі» (О. Кульбабська, Н. Шатілова; 2022); «Сучасна українська мова: теоретично-практичний курс морфології (Частина 1)» (Л. Томусяк, Н. Руснак, І. Струк, О. Максимʼюк; 2024); «Українська філологія: освітньо-професійна програма магістерського рівня в контексті реалізації та стратегій розвитку» (С. Шабат-Савка, І. Струк, Г. Тесліцька; 2024).

З 1997 р. кафедра проводить наукову конференцію «Актуальні проблеми синтаксису», яку ще у 1965 р. започаткував проф. Іларіон Слинько; організовує наукові семінари, круглі столи, читання, присвячені відомим творчим особистостям, мовознавцям, учителям, актуальним питанням українського мовознавства. Це низка наукових форумів: Всеукраїнська наукова конференція «Розвиток української філології на Буковині» (2000); Міжнародна наукова конференція «Василь Сімович – особистість, науковець, громадянин» (2005); Міжнародна наукова конференція «Постать Степана Смаль-Стоцького в національно-культурному житті Буковини кінця ХІХ – початку ХХ ст. і сучасна рецепція його доби» (2009); Всеукраїнський науковий семінар «Пріоритетні напрями сучасних мовознавчих досліджень» на пошану професора Ніни Гуйванюк (2009); Всеукраїнські наукові читання «Діалектна мова: сучасний стан і перспективи дослідження» до дня памʼяті діалектолога Валентини Прокопенко (2011); Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми синтаксису: сучасний стан і перспективи дослідження», присвячена проф. І. І. Слинькові (2012; 2022); проф. Н. В. Гуйванюк (2014; 2019; 2024); наукові читання «Лінгвістичні дослідження чернівецьких науковців: постаті, напрями, проблеми» до 145-річчя з дня заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2020); Всеукраїнська наукова інтернет-конференція «Леся Українка і сучасний гуманітарний дискурс» з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки (2021); круглий стіл «Мовознавча спадщина академіка Олександра Мельничука» (2021), круглий стіл «Українська синтакса кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. (2023); науково-мистецькі читання «Горизонталі й вертикалі професора Ніни Гуйванюк» (2023); Всеукраїнський науковий семінар «Актуальні проблеми сучасного українського мовознавства» з нагоди 30-річчя кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2024).

Кафедра сучасної української мови посідає високе рейтингове місце серед інших кафедр університету. Викладачі кафедри ‒ успішні гаранти освітніх програм, члени проєктних груп, екзаменатори Національної комісії зі стандартів державної мови, експерти Державної служби якості освіти в Чернівецькій області й НАЗЯВО, опоненти на захистах докторських і кандидатських дисертацій, члени спеціалізованих учених рад і редколегій фахових видань, члени журі Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка, Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, обласних олімпіад з української мови та літератури, Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Буковинської Малої академії наук учнівської молоді.

З плином часу кафедра сучасної української мови не лише не втрачає власного обличчя, а й продукує нові та креативні ідеї, демонструє українськоцентричні пріоритети, зміцнює співпрацю з академічною спільнотою, гідно відповідає на виклики сьогодення. 

Кафедра історії та культури української мови створена в лютому 1993 р.

Колектив кафедри історії та культури української мови забезпечує викладання курсів історичної граматики української мови, історії української літературної мови, вступу до мовознавства, вступу до слов’янської філології, старослов’янської мови, порівняльної граматики, стилістики та культури української мови, практичної стилістики, слов’янського лінгвокраїнознавства, загального мовознавства, історії лінгвістичних учень, риторики, польської та чеської мов, курсів «Питання загального мовознавства у шкільному курсі української мови», а також «Української мови з професійним спрямуванням» на всіх факультетах університету і низки вибіркових дисциплін для студентів філологічного факультету та університету загалом.

Кафедру впродовж 10 років очолювала знана в науковому світі проф. Н. Бабич. Її перу належить близько 400 наукових праць з проблем стилістики, культури мови, риторики, фразеології, історії мови, соціолінгвістики, українознавства, міжмовних і міжкультурних контактів, історії педагогіки на Буковині, зокрема посібники для вищих навчальних закладів: «Історія української літературної мови. Практичний курс» (1993), «Основи риторики: Практикум» (1999), «Українська мова і мовлення» (1999), «Лінгвопсихологічні основи навчання і вивчення мови» (2000), «Практична стилістика і культура української мови» (2003), «Основи теорії і практики перекладу» (2003), «Проблеми культури мови і стилістики в журналістській практиці» (2007) тощо. Н. Бабич - авторка низки науково-публіцистичних праць, серед яких: «Сила мовленого слова» (1996), «І свого слова доточу. Роздуми з нагоди...» (2004), «Небайдужим поглядом» (2008), «Богословський стиль української мови у контексті стилістичної науки» (2009), «15 не останніх із могікан» (2010), «Магія слова для всього живого» (2012) та ін. Під керівництвом проф. Н. Бабич захищено 9 кандидатських дисертацій. Проф. Н. Бабич – заслужений діяч освіти й науки України, відмінник освіти України, лауреат обласної педагогічної премії імені О. Поповича, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Юрія Федьковича, нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня, медаллю святих Кирила і Мефодія Української православної церкви Київського патріархату.

Із 2003 р. по 2020 р. кафедрою завідував д. філол. н., проф. М. Скаб – автор понад 200 наукових праць, монографії «Граматика апеляції в українській мові» (2002) та навчальних посібників: «Прагматика апеляції в українській мові» (2003), «Вступ до слов’янської філології» (2003), «Вступ до мовознавства: практикум» (2012), «Вступ до слов’янської філології» (2016),  «Вступ до мовознавства: практикум» (2025), «Українська етимологія» (2025) (чотири останні у співавторстві); «Загальне мовознавство. Тести» (2012). М. Скаб – співавтор колективної монографії польською мовою «Antropologiczno-językowe wizerunki duszy w perspektywie międzykulturowej». Під його керівництвом захищено 6 кандидатських та одна докторська дисертація. Проф. М. Скаб – відмінник освіти України, академік Академії наук вищої школи України, заслужений працівник освіти України; упродовж 2005-2010 р. – експерт ВАК України, з 2015 – член Української національної комісії з питань правопису.

З 2020 р. кафедрою завідує д. філол. н., проф. Н. Колесник, у науковому фокусі якої перебувають питання ономастики, лінгвокультурології, історії мови. Н. Колесник – автор понад 110 наукових праць, видрукованих в академічних фахових збірниках, у рейтингових міжнародних журналах, що входять до наукометричних баз Scopus, Index Copernicus, монографії «Онімія української народної пісні» (2017) та навчальних посібників: «Українська фольклорна ономастика у загальнослов’янському контексті» (2000), «Фольклорна ономастика. Вип.1. Теоретичний аспект» (2000), «Ономастика художнього твору» (2001), «Чеська мова» (2003, у співавторстві), «Власні назви в українському фольклорі: сакральна онімія» (2023), «Вступ до спеціальності» (2024). Під її керівництвом захищено 1 кандидатську дисертацію.  

Понад 30 років на кафедрі працювала проф. М. Скаб – автор близько 170 наукових праць, монографії «Закономірності концептуалізації та мовної категоризації сакральної сфери» (2008) та підручників із церковнослов’янської мови української редакції, підготовлених за авторською програмою («Церковнослов’янська мова української редакції: історія виникнення та функціонування, графіка, орфографія, фонетика, лексика» (2014), «Церковнослов’янська мова української редакції: морфологія, синтаксис, історія перекладів та виправлень» (2018), «Українська етимологія» (2025) (у співавторстві з М.Скабом), укладач бібліографічного покажчика «Мова і релігія» (2016). Під керівництвом проф. М. Скаб захищено 3 кандидатські та одну докторську дисертацію. За заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви її нагороджено медаллю святих Кирила і Мефодія (2005) та медаллю «За жертовність і любов до України» (2015), за україноцентричне виховання молоді, активну громадянську позицію та постійну волонтерську діяльність під час війни - медаллю «Хрест Свободи» від митрополита Епіфанія (разом із М.Скабом) (2022).

Понад 10 років на кафедрі працював один з провідних українських діалектологів – д.філол.н., проф. К. Герман, автор близько 70 праць, зокрема статей до «Загальнослов’янського лінгвістичного атласу». 1995 р. вийшла його монографія «Українські говірки Північної Буковини в історичному та лінгвогеографічному аспектах. Фонетика, фонологія». Фундаментальною працею з діалектології є його двотомний «Атлас українських говірок Північної Буковини». К.Герман – лауреат обласної премії імені Юрія Федьковича. 

Біля витоків новоствореної кафедри стояв і к.філол.н., доц. К. Лук’янюк – учений-діалектолог, знавець історії Буковини, ономаст, який усе своє наукове життя присвятив дослідженню прізвищ жителів Буковини.

Майже 40 років працював на філологічному факультеті С. Перепелиця, 20 з яких – на посаді доцента кафедри історії та культури української мови. Викладав курси з історії української мови, старослов’янської мови, ділової української мови, а також спецкурси, пов’язані з історією розвитку української мови на Буковині. 

Проблеми української ономастики активно студіювали і студіюють д.філол.н. Н. Колесник, доц. Я. Редьква, Н. Рульова. Я. Редьква – автор понад 80 наукових праць. Над питаннями української лексики та фразеології як об’єктів етно- та менталінгвістики, лінгвокультурології й лінгвокраїнознавства плідно працювали д.філол.н. А. Ковтун, доц. Г. Кузь та продовжують працювати к.філол.н., доц. М. Філіпчук, к.філол.н. М. Івасюта та Г. Артеменко. А.Ковтун – автор понад 80 наукових праць, науково-методичного посібника «Модифікація семантики слова в українському художньому мовленні» (2009), монографії «Семантична деривація в релігійній лексиці української мови» (2018). Проблеми української граматики – об’єкт наукового пошуку к.філол.н., доц. Н. Попович та О. Даскалюк, к.філол.н. І. Стрілець та Н. Вітрук. Питання історії української мови вивчає к.філол.н., доц. Т. Бичкова,  діалектології  –  к.філол.н. Л. Гажук-Котик. Проблеми стилістики й культури української мови досліджують к.філол.н., доц. І. Гуцуляк, к.філол.н. О. Криштанович, Р. Дзісь та І. Грималовський.

Зусиллями викладачів кафедри видано низку посібників, словників, колективних монографій, зокрема: «Ділова українська мова» (1996), «Культура ділового мовлення» (1997), «Культура писемного мовлення» (2000), «Культура фахового мовлення» (2005, 2008, 2010, 2014), «Українська мова за професійним спрямуванням» для різних спеціальностей університету (2004, 2005, 2015, 2016, 2018, 2019, 2023), навчальні посібники зі слов’янських мов (білоруської, польської, чеської, болгарської), «Словник прізвищ» (на матеріалі Чернівеччини)» (2002), «Словопокажчик мови творів Ю. Федьковича» (2004), колективна монографія «Українська система найменувань адресата мовлення» (2008), збірник наукових праць «Розмаїття думки і слова. Актуальні проблеми розвитку та функціонування української мови» (2009), бібліографічний покажчик «Українська система найменувань адресата мовлення. Анотований бібліографічний покажчик і загальна бібліографія» (2009), «Словник звертань української мови. Частина І. Імена» (2010), «Форми кличного відмінка іменників в українській мові» (2023). Завдяки спільним зусиллям викладачів двох мовознавчих кафедр побачили світ «Словник буковинських говірок» (2005) та словник «Фразеологізми та паремії Чернівеччини» (2017).

Дві мовознавчі кафедри беруть участь в укладанні підручників та посібників з української мови для шкіл з румунською, молдовською, польською та угорською мовами викладання. Автори та співавтори праць такого зразка – професори Н. Бабич, Н. Гуйванюк, М. Скаб, М. Скаб, доц. К. Лук’янюк та ін.

Спільними зусиллями двох мовознавчих кафедр проведено всеукраїнські міжнародні наукові конференції: «Українська мова на Буковині» (1994), «Актуальні проблеми синтаксису» (1997), «Історія і сучасні проблеми функціональних стилів української літературної мови» (2001). Кафедра історії та культури української мови – організатор міжнародних наукових конференцій «Українська ономастика в загальнослов’янському контексті» (2007),  «Українська мова та сфера сакрального» (2010, 2013, 2016, 2019, 2022) та наукових читань «Берегиня слова», присвячених пам’яті Надії Бабич (2023).

Викладачі кафедри - активні учасники міжнародних та всеукраїнських конференцій; члени редколегій наукових видань, у т.ч. індексованих у Scopus; беруть участь у роботі одноразових спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії; були екзаменаторами Національної комісії зі стандартів державної мови; постійні члени журі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури, Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Буковинської Малої академії наук учнівської молоді; викладають на курсах підвищення кваліфікації для педагогічних працівників ЗЗСО; навчають української мови іноземних студентів. Кафедра багато років співпрацює з Чернівецьким регіональним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій (з 1996 р. – проф. М. Скаб., а з 2014 р – доц. І. Гуцуляк). У 2009–2012 рр. кафедра проводила Всеукраїнську олімпіаду з української мови за професійним спрямуванням, у якій брали участь студенти й викладачі ВНЗ з усіх регіонів України, а також закордонні гості. У 2022–2023 рр. викладачі кафедри організували й провели експрес-курси української мови для внутрішньо переміщених осіб. 

Під керівництвом науковців кафедри студенти здобували перемоги на різних етапах Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Українська мова і література», Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт зі спеціальності «Українська мова, література (у т.ч. методики їх викладання)», Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

На кафедрі діє науковий гурток української мови (керівник – к. філол. н., доцент Т. Бичкова). Його учасники обговорюють питання походження української мови, культури мовлення, ономастики, граматики, лінгвокультурології, симболології, комунікативної лінгвістики, лінгводидактики тощо; присвячують свої наукові розвідки мовотворчості відомих українських письменників; цікавляться походженням слов’янської писемності. Активна участь у засіданнях гуртка дає змогу студентам не лише поглиблювати фахові знання, а й розвивати аналітичне мислення, вдосконалювати навички наукового аналізу та публічних виступів.

Яскравою сторінкою кафедральної роботи є міжнародна діяльність. У різний час викладачі кафедри працювали і стажувалися в таких закладах та організаціях: Варшавський університет (м.Варшава, Польща); Інститут польської мови Польської Академії Наук (м.Краків, Польща); Ягеллонський університет (м.Краків, Польща); Педагогічний університет імені Комісії народної освіти (м.Краків, Польща); Університет ім. М. Кюрі-Скадовської (м.Люблін, Польща); Люблінський католицький університет Яна Павла ІІ (м.Люблін, Польща); Сілезький університет (м.Катовіце, Польща); Жешівський університет (м.Жешув, Польща); Щецинський університет (м.Щецино, Польща); Університет ім. Адама Міцкевича (м.Познань, Польща); Карлів університет (м.Прага, Чехія); Відділ ономастики Чеської Академія Наук (м.Прага, Чехія); Трнавський університет (м.Трнава, Словаччина); Пряшівський університет (м.Пряшів, Словаччина); Інститут словенської мови (м.Любляна, Словенія); Інститут англійської мови (м.Лондон, Англія); ANS (Американська асоціація ономастичних наук) (м.Вашингтон, США); ICOS – Міжнародна ономастична асоціація (Бельгія); Сучавський університет імені Штефана чел Маре (м.Сучава, Румунія). Науковці кафедри читали й читають українознавчі курси в університетах Молдови (М. Скаб), Польщі (Я. Редьква, Г. Кузь, М. Скаб), Чехії (М. Скаб, Н. Колесник), Словаччини (Г. Кузь), сприяючи інтернаціональним зв’язкам Чернівецького університету; беруть участь у літніх школах (доц. І. Гуцуляк – Lietuvių kalbos ir kultūros vasaros akademija (Клайпеда, Литва). За активної участі викладачів кафедри розпочато «Програму подвійного дипломування (Українська мова та література, бакалаври)» з Університетом імені Комісії національної освіти (м.Краків).

Поєднуючи давно утверджені і шляхетні традиції чернівецьких філологів та новітні освітні технології, кафедра історії та культури української мови є осередком наукових здобутків і високого професіоналізму в підготовці компетентних фахівців. 

Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури веде свою історію з 1945 р. Засновником кафедри був відомий учений, проф. Микола Гуля – знавець живих європейських мов, давньогрецької, латини, давньоєгипетської, санскриту й китайської. Він також обіймав посади декана філологічного факультету та проректора з наукової роботи. За його ініціативи було розпочато роботу над грандіозним проєктом «Фондознавство всесвітньої літератури». У різні роки кафедру очолювали: проф. М. Гуля (1945–1948), доц. О. Гуля (1948–1949 і 1959–1971), ст. викл. О. Діденко (1949–1950), проф. П. Русанов (1950–1953), проф. Р. Волков (1953–1959), доц. О. Плаушевська (1971–1976), доц. М. Нефьодов (1976–1981), проф. А. Волков (1981–1998), проф. Б. Іванюк (1998–2001), проф. О. Червінська (2001–2022).

Під керівництвом проф. Анатолія Волкова, спеціаліста з теорії літератури, слов’янських та західноєвропейських літератур, перекладознавства та фольклористики, засновника власної наукової школи з вивчення традиційних сюжетів та образів, багаторічного редактора наукового журналу «Питання літературознавства» (виходить з 1966 р.), завідувача лабораторії порівняльного літературознавства, кафедра утверджується як потужний науковий осередок. У цей час здійснено системний опис найхарактерніших явищ світової літератури в руслі компаративістики: артуріана (І. Горбачевська), тема «штучної людини», мазепіана (А. Волков), сюжет про Атлантиду (І. Зварич), фаустіана (А. Нямцу, С. Абрамович), робінзонада (Ю. Попов), жанніада (О. Червінська), образ Сократа (О. Бойченко). Підсумком цієї діяльності стало видання унікального словника «Лексикон загального та порівняльного літературознавства» (2001) і колективної монографії «Традиційні сюжети та образи» (2004).

У 2001–2022 рр. кафедру очолювала проф. Ольга Червінська. Під її керівництвом кафедра зосереджується на дослідженнях класичної поетики, методології, рецептивної поетики та герменевтики, жанрології, літературної транзитивності, кризових станів і явищ культури, а також актуальних проблем зарубіжної літератури. Виходять друком монографія проф. І. Зварича «Міф у ґенезі художнього мислення» (2002), збірка статей доц. О. Бойченка «Щось на кшталт шатокуа» (2003), словник-довідник доц. М. Богайчука «Література і мистецтво Буковини в іменах» (2005), монографія проф. П. Рихла «Поетика діалогу. Творчість Пауля Целана як інтертекст» (2005), спільна монографія проф. О. Червінської, проф. І. Зварича, доц. А. Сажиної «Психологічні аспекти актуальної рецепції тексту: теоретико-методологічний погляд на сучасну практику словесної культури» (2009), монографія доц. Н. Нікоряк «Автентичність кіносценарію як сучасного літературного тексту» (2011), монографія проф. О. Червінської «Аргументи форми» (2015), колективні монографії «Поетика містичного» (2011) та «Імператив provincia» (2014), «Вибрані переклади» (2010) доц. В. Лавренова, а також численні переклади німецькомовної літератури проф. П. Рихла. У ці роки кафедра набуває нових параметрів – ліцензовано підготовку фахівців (бакалавр, спеціаліст, магістр) із зарубіжної літератури та теорії літератури. З 2002 р. на кафедрі щорічно відбуваються міжнародні наукові літературознавчі конференції. Активно функціонує аспірантура з літератури зарубіжних країн і теорії літератури (захищено 19 кандидатських дисертацій).

Сьогодні кафедра займає провідні позиції в університеті, зосередившись на дослідженнях німецькомовної літератури (П. Рихло, О. Матійчук, Ю. Ісапчук) і актуальних проблемах сучасного літературознавства (А. Сажина, Н. Нікоряк, Р. Дзик, А. Тичініна, К. Калинич). Завдяки перекладам проф. П. Рихла українські читачі відкривають для себе широке коло авторів, пов’язаних із Буковиною та Галичиною, серед яких Роза Ауслендер, Зельма Меербаум-Айзінґер, Альфред Ґонґ, Карл Еміль Францоз, Манес Шпербер, Юра Зойфер, Агарон Аппельфельд, Йосиф Бурґ, Зальця Ландман, Сома Морґенштерн, Ґреґор фон Реццорі. Головним досягненням цієї діяльності виступає переклад, коментування та публікація повного поетичного доробку Пауля Целана (десятитомне двомовне видання). П. Рихло (разом із Г. фон Льовеніх) реалізував спільний українсько-німецький культурний проєкт «Буковинсько-Галицький літературний маршрут», спрямований на популяризацію в Україні творчості німецько-єврейських авторів шляхом встановлення пам’ятників письменникам у містах і селах, де вони народились або творили. Українською і німецькою мовами вийшла графічна біографія Рози Ауслендер, написана О. Матійчук. Вона також виступила співредакторкою «Довідника літератури Чернівців і Буковини» («Handbuch der Literaturen aus Czernowitz und der Bukowina»). Викладачі кафедри здобувають численні нагороди і відзнаки, а також беруть участь у реалізації наукових проєктів університетського, всеукраїнського та міжнародного рівнів. Кафедра тісно співпрацює з провідними закладами вищої освіти Європи та США. Ю. Ісапчук стала стипендіаткою програми Університету Індіани (США) для науковців-нерезидентів з України, а Р. Дзик отримав статус асоційованого дослідника Французького центру соціальних досліджень (CEFRES, Прага).

Поряд з активною науковою роботою кафедра на високому рівні забезпечує викладання обов’язкових і вибіркових університетських курсів з історії зарубіжної літератури та теорії літератури, бере участь в організації та проведенні обласних шкільних олімпіад і всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт МАН із зарубіжної літератури, видає навчально-методичні посібники (зокрема, колективний навчальний посібник «Методика викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти», 2025). Поєднуючи у своїй діяльності науковий і освітній напрями, кафедра націлена на збереження і розвиток найкращих традицій. 

Кафедра румунської та класичної філології має власну багаторічну історію, яка налічує 150 років. У 1875 році була заснована кафедра румунської мови та літератури, її першим завідувачем став акад. Іон Г. Сбієра, відомий румунський фольклорист і літературознавець, один із засновників Румунської Академії. Саме у цей час у Чернівецькому університеті започатковано академічне вивчення румунської мови та літератури. Сучасну назву кафедра отримала у 1983 році після приєднання до кафедри румунської мови та літератури секції класичної філології. У різні роки кафедру очолювали: акад. І. Г. Сбієра, акад. С. Пушкаріу , акад. А. Прокопович, проф. Л. Мораріу, доц. Є. Павлюк, проф. В. Сорбале, акад. Г. Бостан, доц. Г. Жерновей, доц. Г. Загайська. З 1 лютого 2021 р. кафедру очолює доц.  К. Паладян.

Наукові напрями кафедри румунської мови та літератури були тісно пов’язані з дослідженнями у галузі румунської філології. У довоєнний період науковими працівниками кафедри було засновано низку наукових шкіл. І. Г. Сбієра започаткував вивчення стародавньої румунської літератури та фольклору, його перу належать праці: «Про значення приспіву „O Lere, Doamne” в румунських колядках, про час їх виникнення та значення» (1865), «Григоре Уреке. Матеріали до його біографії» (1884), «Кодекс монастиря Воронец» (1885), «Румунські народні казки та поезії» (1886), «Колядки, пісні про зірку та весільні побажання» (1888), «Арон Пумнул. Думки про його життя та значення» (1889), «Літературні течії серед румунів Буковини» (1890), «Культурні та літературні течії серед румунів з лівого берега Дунаю в період 1504–1714 років» (1897).
С. Пушкаріу, видатний румунський мовознавець, заснував діалектологічну школу, зосереджену на дослідженні істрорумунського діалекту, серед його фундаментальних праць: «Істрорумунські дослідження» (3 т., 1906-1929), багатотомний «Словник румунської мови» (1913-1848), «Румунська мова» (1940) т. ін. Він підготував видатних вчених філологів, серед яких члени-кореспонденти Румунської Академії А. Прокопович, І. Тороуціу, професори Л. Мораріу, К. Логін.
О. Прокопович, фахівець з вивчення давньої румунської мови, продовжуючи традиції С. Пушкаріу, утворив гурток вивчення філологічних проблем, у якого було власне друковане видання – «Філологічний часопис».  За його сприяння у Чернівецькому університеті 20-22 травня 1927 року відбувся Третій конгрес філологів Румунії, на якому була висунута ідея створення Товариства філологів Румунії.
Л. Мораріу, літературознавець і фольклорист, відкрив при кафедрі Науково-дослідний інститут літератури, діяльність якого була зосереджена на критичні студії, зокрема про вивчення років навчання румунського національного поета Міхая Емінеску в Чернівцях (1934). Значним внеском у вивчення історії румунської літератури стали праці Л. Мораріу: «Учитель І. Крянге» (1925), «Сучавський поет Т. Робяну» (1926), «Розмова із стилістом І. Горуном» (1926), «П’ятдесятиріччя Ч. Порумбеску» (1933), «Епамінонда Бучевський – гордість румунського живопису» т. ін. Л. Мораріу заснував і був головним редактором видань «Бюлетень Міхай Емінеску» (1930-1944) та журналу з питань теорії літератури «Зміст і форма» (1938), у яких друкували свої наукові розвідки молоді дослідники краю, вихованці Л. Мораріу.

Після другої світової війни, 1954 року у Чернівецькому учительському інституті, з 1956  на факультет іноземних мов Чернівецького університету був відкритий молдавський (з політичних міркувань назва румунський стала неможливою до років незалежної України) відділ. Серед його випускників – доктор філологічних наук В. К. Павел, зав. сектором діалектології та історії румунської мови АН Молдови; Серафим Бузіле, член спілки композиторів Молдови та ін.

Румунську мову і літературу викладали доценти М. Корчинський і М. Дескелеску – автори «Методики викладання молдавської мови в середній школі» (1959), О. Садовник, спеціаліст з румунської літератури, автор монографії про класика румунської драматургії І.Л. Караджале, доц. А. Калош, викл. З. Пенюк, відома як перекладач з італійської, німецької мов на румунську та українську мови. Протягом 1964-1975 рр. румунську літературу викладав відомий поет та перекладач В. Левицький, автор понад 10 збірок віршів, перекладач (румунською мовою) численних творів українських письменників: Лесі Українки, О. Кобилянської, Марка Черемшини, Ю. Федьковича,  В. Стефаника, М. Стельмаха, Д. Павличка.

У 1971 році відкрито кафедру молдавської мови та літератури під керівництвом доцента  Є. Павлюк. У 1974 році був запрошений з Одеського університету проф. В. Сорбале – відомий спеціаліст з діалектології, знавець кількох романських мов (іспанської, італійської, французької та ін.), один із авторів першого багатотомного атласу молдавських говірок, виданого АН Молдови в 60-ті роки. Як завідувач кафедрою (1975-1979) проф. В. Сорбале розширив наукові зв’язки колективу з ученими Румунії, Молдови та інших країн. 

Вагомий внесок у розвиток кафедри здійснив проф. Григорій Бостан – почесний член Академії наук Румунії, академік Академії вищої школи України, член Дунайського академічного товариства Америки, який очолював кафедру в 1979-2004 рр. Фахівець із порівняльної фольклористики та літературознавства, Г. Бостан запропонував власний метод вивчення румунсько-українських, румунсько-російських фольклорних і літературних взаємозв'язків. Йому належить понад 300 наукових праць, серед них монографії: «Типологічне співвідношення та взаємозв’язки молдавського, російського й українського фольклору» (1985), «Румунська народна поезія у Карпатсько-Дністрянському просторі» (Ясси, 1998), «Сторінки румунської літератури Буковини, Чернівецька область 1775-2000» (2000, у співавторстві з Л. Бостан), та колективні монографії: «Молдавська народна творчість» у 16-ти томах, «Народні говори і фольклор румунського населення Закарпаття». Г. Бостан  був членом національних Спілок письменників України, Молдови та Румунії, автор 6 поетичних збірок та 2 романів румунською мовою, нагороджений ювілейною медаллю «Міхай Емінеску» Румунії та Республіки Молдова, Національним орденом Румунії за вагомий внесок у розвиток філологічних наук та культурної спадщини румунів Чернівецької обл.

Історію кафедри, сповнену досягнень, творили знані педагоги та науковці: почесний член Румунської Академії А. Чернова, фахівець з літературознавства і перекладознавства, автор наукових розвідок «Нушич і Караджіале. Типологічне порівняльне дослідження» (1964); «Порівняльне дослідження румунських та українських балад про нашестя турків і татар» (1966); «Переклади творів Іона Друце українською мовою» (1974); «Нові переклади поезії М. Емінеску українською мовою» (1988) т.ін.; проф. Л. Бостан, спеціаліст з літературознавства та компаративістики, співавтор монографій «Сторінки румунської літератури Буковини, Чернівецька область 1775-2000» (2000), «З культурної скарбниці Буковини (Чернівецька область)» (2005); доц. І. Попеску, фахівець з діалектології та лексикології, автор монографій, серед яких «Походження непохідних назв лікарських рослин (на основі румунських говірок Чернівецького регіону)» (2005), «Петрівці на Сиреті: історичні сторінки та сучасність» (2001); доц. Г. Жерновей та викл. Ф. Кітар., автори серії підручників «Румунська мова» для 5-11 класів закладів загальної середньої освіти з румунською мовою навчання.

Майже 9 років (листопад 2004 – липень 2013) кафедру очолював Г. Жерновей  – к. філол. н., доц., спеціаліст з романського та порівняльного мовознавства, автор близько 100 наукових, науково-методичних, науково-популярних праць, зокрема  першого у лексикологічний практиці порівняльного словника російської, румунської та української мов (1988, у співавт. з І. Попеску та Г.М. Жерновей), підручників «Румунська мова» для шкіл України з румунською мовою навчання, підручника «Діалектологія румунської мови» для вищих навчальних закладів (2005), монографії у 2 томах «Румунська філологія в Чернівецькому університеті» (2011, 2013). Він продовжував кращі традиції кафедри у зміцненні наукових та культурних зв’язків між кафедрою і Чернівецьким університетом з аналогічними структурами Румунії, Молдови, Німеччини та інших країн. 

З липня 2013 року  по січень 2021 року кафедрою керувала к. філол. н., доц., Г. Загайська, фахівець з класичної філології, дослідниця римської поезії епохи принципату Августа та автор підручників і посібників з латинської мови. У своїй роботі вона поглиблює і продовжує розвивати традиції кафедри, зокрема започатковано освітньо-професійні програми зі спеціальностей: «Середня освіта (Румунська мова та література)», «Філологія (Румунська мова та література і англійська мова)». 

З лютого 2021 року керівництво кафедрою румунської та класичної філології здійснює к. філол. н., доц., К. Паладян, чия наукова діяльність зосереджена на теорії літератури, віршуванні та компаративістиці. К. Паладян спрямувала роботу кафедри на дослідження актуальних проблем румунської та класичної філології і літературного процесу Буковини, з урахуванням нових підходів до вивчення творчості письменників в контексті сучасності. Предметом наукових зацікавлень є також вивчення загальномовознавчих концепцій України та Румунії в руслі європейської лінгвістики, та історія й теорія художнього  перекладу.  

Різноманітні напрями філологічних досліджень, за якими працює кафедра, відображені в опублікованих монографіях, серед яких — «Лонг і його роман „Дафніс і Хлоя”» ( І. Макар, 2010), «Внесок родини Гурмузакі у розвиток румунської культури і літератури на Буковині», (В. Тодощук, 2011), «Українсько–латинсько–румунський та румунсько–латинсько–український словник лінгвістичних термінів» (Ф. Вринчану, І. Макар, Д. Бічер, 2017) «Румунське та українське силабо-тонічне віршування ХІХ століття (метрика і ритміка)» (К. Паладян, 2019), «Народний одяг Буковини» (Д. Кібак, 2021). Вагомим є доробок у виданні наукових статей в академічних фахових збірниках України, у рейтингових міжнародних журналах, що входять до наукометричних баз Scopus, Web of Science, ERIH PLUS, Index Copernicus, підручників та посібників з грифом МОН, а також за ухвалою Вченої ради Чернівецького національного університету, зокрема: «Давньогрецька мова» (Р. Оліщук, І. Макар, 2015); «Liber Latinus ad usum philologiae studentium» (Г. Загайська, М. Петришин, 2024), «Lingua Latina Theologica» (Л. Смольська, Р. Оліщук, І. Чакал, 2024).

Кафедра румунської та класичної філології активно співпрацює з НАН України, Румунії та Молдови. У 2021 році підписано угоду про співпрацю з Інститутом «Богдан Петрічейку Хашдеу» Академії Наук Молдови, у рамках цієї угоди кафедра є співорганізатором міжнародної конференції «Румунська філологія: досягнення та перспективи в європейському контексті». Кафедра співпрацює з Інститутом румунської філології «Александру Філіпіде» Академії Наук Румунії, Ясська філія, в межах співпраці викладачі кафедри К. Паладян та Ф. Вринчану є постійними членами наукового комітету Щорічного міжнародного симпозіуму «Румунська мова, культура та ідентичність». Кафедра підтримує наукові контакти з провідними вузами Румунії, Молдови та Німеччини у рамках угод про співпрацю. Разом із Сучавським університетом та Державним університетом Молдови з 2003 року кафедра є  співорганізатором  Колоквіуму мовознавчих наук «Еудженіу Кошеріу», який відбувається кожного другого року (у ЧНУ у 2003, 2013, 2019, 2025 роках). Разом з Лекторатом румунської мови Сучавського університету кафедра організовує у ЧНУ з 2016 року Щорічний науковий колоквіум «Мовні та культурні інтерференції у Чернівцях та у світі».  З 2011 року кафедра організовує Міжнародний науковий симпозіум «Актуальні проблеми румунської філології» (2011, 2015, 2024, 2025), а також проводить семінари, публічні лекції та наукові читання, присвячені видатним особистостям румунської філології. Важливою подією для класичних філологів кафедри було проведення 6-7 жовтня 2011 року Міжнародної науково-методичної конференції «Класична філологія у контексті сучасності», яка зібрала провідних спеціалістів з класичної філології з усієї України, а також Румунії, Австрії, Польщі.

Викладачі кафедри брали активну участь у реалізації низки наукових міжнародних проєктів, спрямованих на розвиток філологічної науки та академічного співробітництва. Серед них наукові проєкти: «proDrum» (1999-2002), співпраця між Чернівецьким університетом і Лейпцизьким університетом, за результатами проєкту надруковано колективну монографію «Gesprochen Rumänisch in der Ukraine. Soziolinguistische Verhältnisse und linguistische Strukturen» («Розмовна румунська мова в Україні: соціолінгвістичні умови та мовні структури», Лейпциг, 2004); «Мова й ідентичність» (2003-2006), співпраця між Чернівецьким університетом і Лейпцизьким університетом, у рамках якого видано колективну монографію «Sprachliche Individuation in mehrsprachigen Regionen Osteuropas. II. Ukraine», («Мовна індивідуалізація в багатомовних регіонах Східної Європи. Т. ІІ. Україна», Лейпциг, 2009); «Україна – Румунія: транскордонне співробітництво у контексті євроінтеграційних процесів» (2006), у рамках проєкту проведено міжнародну наукову конференцію (ЧНУ, 17-18 квітня 2007 р.) та надруковано «Матеріали міжнародної наукової конференції за результатами фундаментальних досліджень за 2006 рік в рамках транскордонного співробітництва» (Чернівці, 2007);  «Фінська підтримка реформи української школи – Навчаємось разом», результатом проєкту стала розробка навчальних посібників: «Румунсько-український онлайн словник математичних термінів (для завантаження з комп’ютера та мобільного телефону) для 1-11 класів закладів загальної середньої освіти, у складі яких є класи з румунською мовою навчання» (Максимець С., Вринчану Ф., 2022) та  «Румунсько/угорсько-український онлайн словник математичних термінів (для завантаження з комп’ютера та мобільного телефону) для 1-11 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин» (Максимець С., Вринчану Ф., Газдаг В., 2022);  «Історія перекладів румунською мовою – XVI-XX століття», співпраця з Сучавським університетом імені Штефана чел Маре, Румунія, в результаті дослідження надруковано колективну монографію «Історія перекладів румунською мовою у ХХ столітті» (Бухарест, 2022).

У рамках транскордонного співробітництва кафедра бере активну участь у освітніх проєктах «Транскордонні освітні досвіди» та «Реконцептуалізація через співучасть – Музей Міхая Емінеску в Іпотештах», у рамках яких студенти та викладачі отримують унікальну можливість переймати досвід інших закладів вищої освіти, розвивати міжкультурну компетентність та поглиблювати розуміння глобальних освітніх тенденцій.  

Кафедра румунської та класичної філології має провідне значення у підготовці висококваліфікованих фахівців з румунської філології для потреб освітньої, наукової, культурної соціальної та інших сфер. Науково-педагогічні працівники кафедри на високому рівні забезпечують викладання обов’язкових і вибіркових університетських курсів з сучасної румунської мови, історії румунської літератури, стилістики, риторики, теорії літератури, усної народної творчості, історії румунської мови, історії румунської літературної критики та ін. для студентів спеціальності «Середня освіта (Румунська мова та література)»  за освітніми рівнями – бакалавр та магістр. Кафедра також забезпечує викладання класичних мов (давньогрецької та латинської), сучасної грецької мови на трьох освітніх рівнях: першому (бакалаврському), другому (магістерському), третьому (освітньо-науковому / освітньо-творчому) студентам спеціальностей «Філологія», «Середня освіта», «Богослов’я», «Культурологія», «Терапія та реабілітація». 

Кафедра забезпечує широкі можливості для творчої та наукової самореалізації студентів, зокрема через діяльність наукових гуртків і літературних студій – наукового гуртка імені Богдана Петрічейку Хашдеу та літературної студії імені Мірчі Стреїну. Студенти кафедри активно беруть участь у програмах обміну студентами за програмою ERASMUS+, щорічних наукових студентських семінарах «Емінеску», організованих Національним науковим центром «Міхай Емінеску», м. Іпотешть (з 2016 року), у літній мовній школі «Актуалізація концепцій Є.Кошеріу» на базі Клузького університету «Бабеш Бойаи» (з 2022 року), щорічних мовних таборах за програмою ARC. При кафедрі діють Центр румунської порівняльної філології імені Григорія Бостана та Лінгвістичний центр для вивчення румунської мови, орієнтований на викладачів, співробітників і студентів ЧНУ.

Кафедра журналістики створена в 2007 році. Її першим завідувачем був доктор філологічних наук, професор Володимир Антофійчук. У 2010 р. кафедру очолила Любов Василик, яка закінчила докторантуру Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та захистила докторську дисертацію з теорії та історії журналістики. Перший набір студентів на спеціальність «Журналістика» відбувся в 2002 р., перший випуск бакалаврів – у 2006 р., магістрів – у 2008 р. Кафедра готує випускників за ОПП «Журналістика та кросмедійність», готувала за ОПП «Видавнича справа та медіаредагування», а у 2025 році на продовження видавничого напрямку започаткувала ОПП “Редагування друкованого та цифрового медіаконтенту”. Під керівництвом д.н.с.к. Василик Л.Є. захищено три кандидатські дисертації. 

На кафедрі працює один доктор (Любов Василик) та шестеро кандидатів наук (Тарас Гринівський, Оксана Савчук, Лілія Шутяк, Роман Пазюк, Юлія Мельничук, Юлія Попович), троє Заслужених журналістів України (Тетяна Смолдирева, Володимир Стефанець, Олеся Жук). Вони поєднують викладання журналістики з практичною роботою в медіа (О. Жук, Л. Шутяк, Л.Василик), з медіаекспертною діяльністю (Т. Смолдирева та Л. Василик є медіаекспертками Інституту демократії імені Пилипа Орлика та оприлюднюють моніторинги й статті на сайтах ІДПО, «Детектора медіа» та на платформі http://monitoring.internews.in.ua). За матеріалами моніторингів проводять круглі столи, де обговорюються питання покращення якості медіаконтенту. Викладачі як медіатренери проводять семінари для журналістів та комунікаційників: «Судова влада та ЗМІ: забезпечення об'єктивного і неупередженого висвітлення діяльності загальних судів, зв’язки з громадськістю» для слухачів Чернівецького регіонального відділення Національної школи суддів України», «Як стати медіаграмотним, або Як врятуватися від пропаганди та маніпулювання свідомістю?», «Роль судді-спікера в комунікаційній діяльності суду», майстер-клас з фотожурналістики «The Art of Photography» та ін. Л.Є.Василик на основі піврічного стажування в Академії з прав людини отримала Сертифікат медіатренера з правової журналістики. Доцент Пазюк Р.В. співпрацював як медіатренер в освітньому проєкті «Journalism Teachers’ Academy» з ГО «Український інститут медіа та комунікації» у співпраці з Deutsche Welle Akademie за фінансової підтримки Федерального міністерства та розвитку Німеччини (BMZ). Доцент Гринівський Т.С. є проєктним менеджером міжнародного проєкту «Raum. Zeit. Mensch. Vielfalt und Wandel im Sadtbild von Czernowitz», що реалізований в рамках програми RAZOM / RHIZOM від Українського інституту в Німеччині за підтримки Міністерства зовнішніх справ Німеччини. 

У руслі наукової тематики кафедри проаналізовано здобутки і втрати друкарства в Україні, простежено трансформацію ролі видавничої продукції у суспільстві – від визнання творів друку як духовної цінності до прагматичного значення в період ринкових відносин, на конкретних прикладах доведено, що розвиток книговидання країни безпосередньо залежить від державної політики в цій галузі. Досліджено контент першої української газети в краї «Буковина». Вивчено концепти та наративи сучасної публіцистики. Підготовлено ряд експертних оглядів щодо дотримання стандартів та якості контенту локальних медій та неінституціоналізованих медій. Розглянуто сучасні тенденції використання 3D графіки у рекламі, враховано конвергенцію реклами та медіа: міждисциплінарний підхід зумовив охоплення знань з фізики (оптична природа 3D зображень), інженерії (технології створення 3D), нейробіології та психології (сприймання 3D), маркетингу. Досліджено особливості нового журналізму, мобілографії та обробку відео. Проаналізовано конвергенцію медій та процеси кросмедійності, інформаційну політику держави та роботу журналістів в умовах війни. Об’єктом вивчення стали соціокомунікаційні моделі телевізійних текстів прямого ефіру та культура й майстерність прямоефірного мовлення. Викладачі кафедри входять у спецради із захисту дисертацій, виступають опонентами, рецензентами наукових видань, працюють у редколегіях фахових журналів. Вони є лауреатами ряду українських та обласних журналістських нагород. Кафедра проводить наукові конференції, як до прикладу “Українські та світові медіа під час повномасштабного вторгнення РФ: нові вимоги та виклики” (2023-2025), “Журналістика і медіа в умовах цифрових трансформацій” (2025), залучає студентів до наукових досліджень. 

Кафедра брала участь у різних медійних науково-дослідницьких ініціативах. У рамках проєкту «Цифрові медіа в університетах України» створено колективне видання «Новітні медіа та комунікаційні технології»: комплекс навчальних програм для спеціальностей «Журналістика», «Видавнича справа та редагування», «Реклама та зв’язки з громадськістю» (2012). У рамках Академії з прав людини для журналістів / журналісток (2017-2018, 2019-2020) розроблено комплекс програм з журналістики та видано колективний навчальний посібник «Права людини та мас-медіа в Україні» (2018). Уже традиційними стали Літні школи журналістики. Кафедрою проведено дві Літні школи (2014-2015) за програмою TEMPUS-IV «Крос-медіа та якісна журналістика» та три (2017-2019) у партнерстві з Інтерлінк Академією (Гамбург, Німеччина), створено курси з журналістики на цифровій платформі https://moodle.milukraine.net/ Кафедра співпрацювала з ГО АМО в рамках проєкту “Удосконалення підготовки молодих журналістів в Україні” за фінансової підтримки Програми трансформаційного співробітництва Міністерства закордонних справ Чеської Республіки, з Комісією з журналістської етики, Інститутом масової інформації, You Control, зараз активно працює зі студентами в проєкті Docutribe, який заснувала відома продюсерка документальних фільмів та викладачка Гарвардського університету Сесілі Тайлер (США). 

Викладачі та студенти працювали в ряді міжнародних проєктів. У рамках «Meet Up» у партнерстві з Ostbayerische Technische Hochschule Amberg-Weiden, University of Applied Sciences пройшли стажування у Німеччині та зняли документальний фільм «Flucht und Heimat», презентація якого відбулася в обох країнах. У проєкті «Journalismus in Europäischen Gesellschaften» (JourEG) з Вільним університетом м. Берлін та Тбіліським державним університетом ім. І. Джавахішвілі. створено навчальний посібник "Conflict Communication: History, Status Quo, Perspectives (Media Experience of Ukraine, Georgia, and Germany)" з курсу «Інформаційна політика і безпека», у якому розглянуто досвід країн, що зіткнулися з російською агресією, та окреслено способи боротьби з інформаційною пропагандою. 
Кафедра працювала у проєкті TEMPUS-IV «Крос-медіа і якісна журналістика» (2012-2015 рр.). Викладачі брали участь у тренінгах «Тitch and titch» та наукових конференціях за кордоном (Румунія, Німеччина), стали співорганізатором Міжнародної конференції «Свобода завдяки / через медіа» (Німеччина, 2015). Студенти навчалася в Університеті м. Пассау та вивчали досвід газети «Mittelbayerische Zeitung» (Регензбург) і медіакомпанії «Bayern» (Нюрнберг). Як результат оновлено освітню програму курсами з кросмедіа, створено кросмедійну лабораторію, оснащену сучасним обладнанням, яке використовується в навчальному процесі і де студенти вивчають специфіку роботи кросмедійної редакції та публікації контенту на різних медійних платформах. У 2018-2022 рр. кафедра працювала в проєкті ERASMUS+ КА2 «Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесність та професіоналізм (DESTIN)» у партнерстві з Университетом Бат Спа (Великобританія), Університетом Ліннея (Швеція), Університетом Адама Міцкевича (Польща) та стала співорганізатором міжнародних наукових конференції, які пройшли в Бат Спа (Великобританія), Кальмарі (Швеція) та Познані (Польща).

При кафедрі створена первинна організація НСЖУ, яка долучається до заходів ЧОО НСЖУ, а Василик Л.Є. є головою Ради з журналістської етики в області. Кафедрою проводяться заходи з відзначення Дня солідарності журналістів усього світу, Дня пам’яті загиблих журналістів, Дня свободи преси, відбуваються зустрічі з провідними журналістами і видавцями. Для студентів проходять семінари та тренінги за участі провідних українських та зарубіжних журналістів: Вернер д'Інка («Frankfurter Allgemeine Zeitug»), Рената Німтц-Кьостер («Spiegel»), Клеменс Шолль, Ральф Гольфельд, Роман Скрипін, Богдан Кутєпов, Дмитро Гнап, Юрій Луканов та ін. Студенти не раз здобували журналістські нагороди: кінофестиваль «Кіномедіа» (1 місце з фільмом “Не-лекція”), кінофестиваль «Скарб солідарності» (1 місце з фільмом «Жити не можна виживати»), Фестиваль студентських робіт до 70-ліття Декларації з прав людини (3 місце), п’ятірка Всеукраїнського VII конкурсу «Честь професії» – номінація «Надія журналістики», Всеукраїнський конкурс «Золотий компас» (3 місце), Міжнародний фестиваль реклами Scotch Fest (3 місце). Студенти брали участь у Літній школі з HSD в Дюссельдорфському Університеті прикладних наук (HSD), пройшли програми семестрового навчання у Лодзі, практику в Краківському університеті ім. Едукації Народової, в Жешувському університеті. 

Випускники кафедри працюють у газетах «Молодий Буковинець», «Погляд», «Версії», «Zorile Bucovinei», «Експрес», на телеканалах «Еспресо. ТБ», «ТВА», ТРК «Чернівці», UA: перший, 5 канал, СТБ, «Спорт», «Футбол-2», ICTV, «Україна», «Голос Америки», «Надія», на сайтах «Радіо Свобода», «Галичина», радіо Буковинська хвиля 100 FM, радіо UA: Буковина НСТУ, Радіо 10, в інформагентстві АСС, у видавництвах OÖN Druckzentrum (Австрія), «Букрек», «Чорні вівці» та ін. Вони є головними редакторами медій та успішними радіо- та телеведучими. Серед них відомі журналісти Сергій Барбу, Нікіта Добринін, Світлана Флікян, Микола Кобилюк, Алла Подлєсна, Христина Петренко, Петро Гайдащук, Олег Ящук, Уляна Вітюк, Іванна Шкромида, Юлія Панаетова, Олександр Юхимець та інші. 

Кафедра філософії та культурології 

Історія кафедри безпосередньо пов’язана з історією університету, який від заснування 1875 року діяв у складі трьох факультетів: теологічного, філософського та юридичного.

Біля витоків теологічного факультету стояв єпископ Євген Гакман, вшановуючи заслуги якого на кафедрі 29 березня 2022 року створено ініціативну групу по завершенню процесу канонізації першого митрополита Буковини. Першим деканом факультету став Василь Митрофанович (1877-1878 – ректор університету), а першим очільником кафедри філософії – Антон Марті (1875-1880).

Діяльність філософського і теологічного факультетів відновлено в жовтні 1993 році завдяки зусиллям Ореста Гасяка, Бориса Починка, Іллі Проценка, Івана Чорного, під єдиною назвою – «Філософсько-теологічний факультет». 

У різний час викладачами факультету були: С.Абрамович, С.Балінченко, В.Білоус, Н.Бойчук, І.Буховець, В.Бучовський, В.Вепрук, С.Вовк, І.Гутковська, І.Дудковський, О.Задубрівська, В.Звенигородський, Н.Каралаш, А.Камбур, Ю.Кібаль, Ю.Кілей, Л.Кисла, В.Кифюк А.Косівчук, Я.Козьмук, В.Кохан, Г.Коцур, В.Кушнірчук, І.Лазаренко, Б.Манчул, М.Марусяк, А.Марчишак, А.Машталір, М.Мельничук, В.Лешан, Л.Мазурик, Н.Мизак, А. Московчук, В.Мударевич, С.Мудра, М.Новосад, В.Огородник, І.Омельчук, Р.Онуфрійчук, В.Павенський, В.Пержун, Л.Подгорна, Л.Проданик, І.Роман, В.Романенко, Д.Садов’як, Л.Сарнацька, Й.-Т.Сележан, М.Симчич, Є.Скрипник, В.Скуміна, П.Стеблина, В. Танасійчук, Ю.Ткачова, Ю.Ткачук, О.Цинтила, Г.Федуняк, С.Ципко, І.Чеховський, І.Халай, М. Шкепу, О.Якимчук, А.Яремчук, С.Яремчук.

Кафедра філософії та культурології, як самостійний структурний підрозділ філологічного факультету, створена в результаті злиття трьох кафедр (кафедри філософії, кафедри культурології, релігієзнавства та теології і кафедри соціології, соціального забезпечення та місцевого самоврядування), що функціонували на  філософсько-теологічному факультеті до його реорганізації у серпні 2020 року (рішення Вченої ради Університету протокол № 7 від 31.08.2020 р.).

До об’єднання кафедру філософії очолювали знані вчені, філософи та педагоги: Тихон Сопілнюк (1945-1958), Микола Логвінов (1958-1970), Анатолій Колодний (1970-1976), Віктор Передерій (1976-1977), Петро Фольварочний (1977-1983), Борис Починок (1984-1996), Адам Маковецький (1996-2004), Михайло Марчук (2004-2017), Ольга Рупташ (2017-2020); кафедру культурології, релігієзнавства та теології – Микола Сидоренко (1998-2001), Василь Балух (2001-2016), Микола Шкрібляк (2016-2020); кафедру соціології, соціального забезпечення та місцевого самоврядування – Адам Маковецький (2005-2008), Віталій Докаш (2008-2020).

Сьогодні кафедрою філософії та культурології завідує доктор філософських наук, доцент Ольга Рупташ, а викладачі кафедри займають керівні та представницькі посади в адміністрації факультету та структурних підрозділах університету: О.Бродецький – заступник декана з цифровізації, І.Горохолінська – заступниця декана з наукової роботи, М.Шкрібляк – заступник голови Вченої ради факультету та входить до складу Вченої ради університету, Т.Медіна – керівниця Соціологічної лабораторії університету та Центру гендерної рівності ЧНУ, Т.Радзиняк – член Науково-методичної ради університету.

Кафедра входить до провідних осередків науково-освітньої діяльності університету і багато років поспіль посідає високі місця у рейтингу випускових кафедр. Підготовка здобувачів вищої освіти здійснюється за трьома освітніми рівнями: бакалавр, магістр та доктор філософії за 5 спеціальностями (8 акредитованими освітніми програмами): В7 Релігієзнавство, В8 Богослов’я, В10 Філософія, В12 Культурологія та музеєзнавство, I10 Соціальна робота та консультування. Колектив науково-педагогічних працівників кафедри сформовано із 22 висококваліфікованих учених і педагогів у галузі філософії, історії, релігієзнавства, теології, соціології та соціальної роботи, зокрема 7 докторів наук, з яких 3 – професори; 13 кандидатів наук, з яких – 12 доцентів, 6  асистентів; 2 магістри (асистенти).

За період функціонування філософсько-теологічного факультету, а відтак його правонаступниці – кафедри філософії та культурології створено 3 наукові школи: філософська (проф. М.Марчук), історико-релігієзнавча (проф. член-кор. НАПНУ В.Балух), соціологічна (проф. А.Маковецький).

Організаційно-методичний та інформаційно-технологічний супровід освітнього процесу забезпечують лаборанти кафедри Надія Беляєва та Михайло Рахмістрюк.

Серед пріоритетних напрямків діяльності кафедри – наукова, навчально-методична, просвітницька, освітня (навчально-виховна), волонтерська діяльність, а також міжнародне співробітництво, участь у грантах та проєктах, програмах наукової й академічної мобільності.

Найвагоміші здобутки в науковій сфері мають доктори наук: Василь Балух, Олександр Бродецький, Ігор Возний, Ірина Горохолінська, Віталій Докаш, Михайло Марчук, Ольга Рупташ, Марія Чікарькова, Микола Шкрібляк, Сергій Яремчук. Вони автори численних наукових публікацій, зокрема фундаментальних монографій: «Культурно-просвітницькі та ідейно-ціннісні виміри осмислення християнського вчення», «Київська культурна традиція в контексті середньовічної європейської цивілізації», «Етичні цінності в релігіях: гуманістична синергія ідей», «Традиції та інноваційність у культурно-дозвіллєвій діяльності музеїв», «Постсекулярність: богословські та філософські інтенції сучасної релігійності», «Кінець світу: еволюція протестантської інтерпретації» «Ціннісні потенції знання», «Поняття смислу в гуманітарнонауковій парадигмі знання», «Сучасна культура: проблеми аксіології і термінології», «”Церковний Переяслав” на тлі унійних колізій і політико-ідеологічних стратегій ранньомодерної України-Руси», «Релігійні практики в сучасному соціумі: інституціональний контекст». що є суттєвим внеском у розвиток сучасної філософської, релігієзнавчо-богословської, культурологічної думки й гуманітаристики загалом. Дослідження виконано в руслі наукових кафедральних тем: «Ціннісно-смисловий потенціал філософії і науки: пошук відповідей на виклики ХХІ століття»  (2019-2024), «Вплив цінностей і наукових знань на процеси соціальної інтеграції та сталого розвитку в сучасній Україні» (2025-2030). Результатом колективної роботи за темами є монографії: «Феномен культури в гуманітарному дискурсі» (2021), «Релігійний чинник соціокультурних розколів України» (2023), «Рецепції світоглядно-ціннісних орієнтирів у пошуках відповідей на виклики ХХІ століття» (2024), «Поліфонія сковородинських дискурсів» (2024), а також колективний проєкт «Ілюстрована історико-богословська енциклопедія в 5-ти томах».

За забезпечення якості освітнього процесу відповідальні провідні фахівці Т.Медіна, І.Починок, Т.Радзиняк, М.Чікарькова. Тривалий період цією ділянкою роботи на кафедрі опікувалася також методист Л.Цуркан. Основними напрямками роботи залишається системний моніторинг освітнього процесу, обговорення та оптимізація змісту освітніх програм, методичний супровід із метою вдосконалення та впровадження інновацій, інтерактивних методів навчання, технологій викладання тощо.

Науково-педагогічними працівниками кафедри розроблено низку фундаментальних курсів, зокрема на інтерактивних цифрових навчальних платформах. Видано понад два десятки авторських навчальних підручників і посібників, які широко інтегровані в освітній процес не лише Чернівецького національного університету, а й багатьох ЗВО в Україні та й за її межами (В. Балух, О. Бродецький, І. Возний, О. Гнатчук, І. Горохолінська, М. Лагодич, І. Луцан, Т. Медіна, І. Починок, Т. Радзиняк, О. Рупташ, М. Чікарькова,  М. Щербань, К. Шестакова, М. Шкрібляк, С. Яремчук).

Кафедра філософії та культурології – провідний осередок освіти і науки. Колектив не лише зберігає історичну тяглість, а й має унікальний досвід підготовки висококваліфікованих фахівців у гуманітарній і соціальній сферах, що випливає з місії університету.

З огляду на це викладачі кафедри постійно поглиблюють науково-педагогічну комунікацію й співпрацю з провідними науково-освітніми закладами, громадсько-культурними осередками, релігійними організаціями, державними установами, відповідальними за соціальну політику (партнерські стосунки з Інститутом філософії імені Григорія Сковороди Національної академії наук України, Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова, Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Національним університетом «Острозька академія», Київською православною богословською академією, університетом Штефана чел Маре, Лодзьким університетом, Байройтським університетом, Національним університетом дистанційного навчання (UNED), Волоською академією богословських студій, Західним університетом м. Тімішоара та ін.).

Невід’ємною складовою діяльності є міжнародно-наукова співпраця, академічна мобільність студентів та викладачів. Науково-педагогічні працівники кафедри проходять міжнародне стажування в університетах-партнерах: Т. Радзиняк (2022, Іспанія), О. Рупташ (2022, Німеччина), М. Щербань (2021, 2022, 2023, Греція), О. Гнатчук, Т. Медіна, О. Рупташ, К. Шестакова (2023, Румунія); М. Чікарькова, К. Шестакова (2023, Польща), І. Горохолінська (2023, 2024, Франція), Т. Медіна (2024, Франція), М. Лагодич, М. Шкрібляк (2024, Польща); І. Горохолінська (2024, Іспанія, Італія), Т. Медіна (2025, Фінляндія, Естонія), М. Чікарькова (2025, Іспанія), І. Горохолінська, О. Рупташ, О. Марчук, І. Луцан (2025, Румунія), І. Горохолінська (2025, Португалія).

Таким же активним стало їх залучення до заходів з інтернаціоналізації навчально-освітньої діяльності університету в консорціумі європейських університетів UNITA, координаторка – І. Горохолінська, яка також керує Національним контактним пунктом «Горизонт Європа» за напрямом «Культура, креативність та інклюзивне суспільство».

Викладачі кафедри організовують і беруть посильну участь у просвітницькій діяльності, читають публічні лекції у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї (І. Григорків-Коротчук, Р. Рошкулець), Чернівецькій обласній науковій бібліотеці (С.Балінченко, І. Починок, І. Руснак, О. Рупташ), Гончаренко центрі м. Чернівці (О. Бродецький, І. Горохолінська).

Постійно функціонують літні школи (І. Возний, І. Горохолінська, Т.Медіна, М. Чікарькова, О. Рупташ). Головують або входять до складу журі конкурсу-захисту учнівських науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України (О. Гнатчук, І. Горохолінська, І. Починок, Т. Радзиняк, М. Рахмістрюк, К. Шестакова, М. Шкрібляк),  публікують статті в ЗМІ, виступають на телебаченні,  навчальних платформах у соціальних мережах (О. Бродецький. І. Возний, Т. Медіна, Р. Онуфрійчук, М. Щербань, С. Яремчук). Інтелектуальні зусилля вони спрямовують на переосмислення та обґрунтування надійних ціннісних орієнтирів, що сприяють консолідації українського суспільства, збереженню його історичної пам’яті, формуванню національно-культурної ідентичності й духу патріотизму, що особливо гостро постає в умовах загарбницької війни та повоєнній перспективі відбудови й розвитку України.

Багато колег працюють у комісіях МОН України (М. Лагодич, М. Щербань), є експертами НАЗЯВО (І. Горохолінська, Т. Медіна, О. Рупташ, М. Шкрібляк), долучаються до проведення історико-релігієзнавчої експертизи. Кафедра співпрацює із органами державної влади (ДЕСС, СБУ) та релігійними і громадськими організаціями (О. Бродецький, І. Горохолінська, М. Лпгодич, М. Шкрібляк та ін.). Науково-педагогічні працівники виступають консультантами науково-дослідницьких експедицій (І.Возний), молодіжних організацій (І. Руснак). До організаційно-методичного супроводу Чернівецького НДЕКЦ МВС України активно задіяний О. Мартиненко.

Кафедра пишається результатами виховної роботи завдяки ефективній та інноваційній діяльності кураторів, реалізації принципів студентоцентризму й академічної доброчесності, злагодженій комунікації зі всіма зацікавленими в розвитку освітніх програм учасниками навчально-виховного процесу (роботодавцями, студентами, випускниками, батьками та ін.), завдяки чому факультет посідає чільне місце серед інших структурних підрозділів університету. Спільними зусиллями організовуються творчі конкурси, мистецькі події, вечори відпочинку, різдвяні зустрічі, громадські заходи, майстер-класи (вокального співу, писанкарства та ін.), наукові пікніки, вечори-реквієми тощо.

Важливу роль у засвоєнні практичних навичок і набутті досвіду відіграють студентські товариства й гуртки (Akademia Ortodoxa, «Мозаїка сенсів», «Соціальні альтернативи», дискусійний клуб «Коло», філософський кіноклуб).

Серед популярних проєктів кафедри – щорічний загальноуніверситетський філософський турнір, паломницькі подорожі визначними релігійно-культурними та історичними місцями, організація та проведення науково-практичних та просвітницьких заходів (круглі столи, літні школи, нетворкінги, семінари, конференції тощо). Варто відзначити, що студенти освітніх програм (спеціальностей) кафедри входять до управлінських структур факультету та університету. Загалом, широко представлені в органах студентського самоврядування, демонструють вагомі здобутки в навчанні, науково-дослідній діяльності, спорті, благодійництві та волонтерстві. Разом з викладачами-наставниками є ініціаторами й організаторами щорічних акцій «Святий Миколай поспішає до кожної оселі», здійснюють опіку над геріатричними пансіонатами та сиротинцями, відвідують сиріт і вдів, сім’ї полеглих у російсько-українській війні героїв, є учасниками загальноуніверситетського донорського руху. Окремі фрагменти їх творчості представлено в художньому альманасі «Alma Mater Creativa».

Вагомою складовою роботи кафедри постає громадська діяльність (Т. Медіна – член правління ГО «Українська асоціація дослідників освіти» та Центру громадської активності «Синергія»,  М. Чікарькова, І. Горохолінська – члени конкурсної комісії конкурсу громадських культурних ініціатив та соціально-культурних проєктів через відкриту культурну платформу «Ініціатива»,  О. Рупташ – член ГО «Українська асоціація дослідників освіти», Т.Радзиняк, І.Руснак – члени ГО «Міжнародна фундація науковців та освітян» та ін.) Переважна більшість викладачів та аспірантів за ОП Богослов’я й ОНП Релігієзнавство входять до складу Української асоціації релігієзнавців.

Війна активізувала волонтерський рух. Викладачами, студентами, аспірантами та випускниками колишнього філософсько-теологічного факультету проведено низку благодійних акцій, командних зборів для закриття термінових потреб різних підрозділів Сил оборони України, зустрічей з родинами загиблих Героїв, студенти ОП «Соціальне забезпечення» проходять практику в ГО «Волонтерський рух Буковини».

Справжньою гордістю є наші випускники, серед яких відомі журналісти, кіномитці, літератори, письменники, поети, публіцисти, педагоги, науковці (7 докторів філософських наук, більше 30 кандидатів наук), релігійних діячів (з яких 7 архієреїв ПЦУ).

Схиляючи голови в скорботі й вшановуючи подвиг полеглих Героїв – випускників філософсько-теологічного факультету, закарбовуємо в пам’яті їхні імена:
Анатолій Вайпан, Михайло Гергелюк, Володимир Зозуляк, Віталій Крутофіст, Віталій Лисюк, Сергій Місевич, Пилип Стахов.

Щиро дякуємо нашим мужнім Воїнам, які захищають Україну: Роману Батюку, Олександру Бойку, Станіславу Бурлаці, Сергію Волковинському, Станіславу Гаврильчику, Миколі Гарді, Володимиру Звенигородському, Дмитрію Зубатюку, Віталію Ліщинському, Василю Онищуку, Євгену Паламарчуку, Дмитру Пушкаруку, Івану Роїку, Максиму Сандуляку, Роману Сірому, Ігору Стояновському, Василю Трачику, Віктору Трегубову, Івану Турчинському, Валентину Фармузі, Павлу Філімонову, Олександру Чаплаку, Михайлу Чорнецькому, Михайлу Шмурицькому та близько тридцятьом капеланам.

Кафедра журналістики. Кафедра створена в 2007 р. Її першим завідувачем був доктор філологічних наук професор Володимир Антофійчук. У 2010 р. кафедру очолила Любов Василик, яка закінчила докторантуру Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та захистила докторську дисертацію із соціальних комунікацій. Перший набір студентів на спеціальність «Журналістика» відбувся в 2002 р., перший випуск бакалаврів – у 2006 р., перший випуск магістрів – у 2008 р.

Зараз кафедра готує випускників за освітньо-професійною програмою «Журналістика та кросмедійність» – бакалаврів та магістрів. На денній і заочній формах навчається понад 150 студентів.

Випускаюча кафедра має достатній викладацький потенціал. У 2004 р. Ірина Копистинська захистила першу кандидатську дисертацію з соціальних комунікацій. У наступні роки наукові ступені здобули Тарас Гринівський, Оксана Савчук, Лілія Шутяк, Роман Пазюк, Юлія Мельничук, випускники Юлія Попович та Лариса Раренко.

На кафедрі працюють заслужені журналісти України Тетяна Смолдирева, Володимир Стефанець та Олеся Жук. Викладачі поєднують роботу з практичною журналістикою. Так, О. Жук вела телепрограми «Європейським шляхом», «Студія А3» (прямий ефір), «Спорт-драйв», «Зав’язь» і зараз працює на UA: Буковина. Л. Шутяк – багаторічна прессекретарка міжнародного фестивалю «Meridian Czernowitz» та зараз піар-менеджерка видавництва “Чорні вівці”. Л. Василик та Т. Смолдирева – медіаекспертки Інституту демократії імені Пилипа Орлика (Київ). Л. Василик є авторкою медіакритичних статей, опублікованих на сайтах ІДПО та «Детектор медіа», а також працює журналісткою сайту https://milukraine.net. В. Стефанець багато років був головним редактором газети «Доба» і нині передає досвід студентам. Л. Василик кілька років поспіль працює у відбірковій комісії Всеукраїнського конкурсу “Честь професії” (номінації “Найкраща аналітика” та “Журналістське розслідування”).

На кафедрі створена первинна організація НСЖУ, яка долучається до заходів ЧОО НСЖУ, а завкафедри є головою Ради з журналістської етики в області. Проводяться заходи з відзначення Дня солідарності журналістів усього світу, Дня пам’яті загиблих журналістів, відбуваються зустрічі з провідними журналістами, зокрема й випускниками кафедри.

Кафедра забезпечує викладання предметів «Медіаетика», «Мультимедійні засоби створення та верифікації контенту», «Агенційна журналістика», «Медіабезпека», «Веб-дизайн та html», «Жанри в Інтернеті», «Організація роботи віртуальної редакції», «Авторське право», «Фотожурналістика», «Проблематика ЗМІ», «Радіовиробництво», «Телевиробництво», «Аудіо- та відеоредактор», «Мультимедіа продукція», «Телебачення онлайн», «Кросмедійність», «Журналістське розслідування», «Кросмедійна публікація, «Медіаправо», «Інформаційна політика та безпека», «Електронні видання», «Концепція друкованого видання», «Фактчекінг інформації», «Видавничі стартапи», «Шрифтознавство», «Медіаменеджмент» та інші.

Кафедра виконує наукову тему «Дослідження крос-медійних і видавничих тенденцій та актуальні проблеми сучасних соціальних комунікацій», яка охоплює дослідження журналістики та видавничої справи.

Проаналізовано здобутки і втрати друкарства в Україні, з’ясовано причини, які призвели до кризи в галузі книговидання, простежено трансформацію ролі видавничої продукції у суспільстві – від визнання творів друку як духовної цінності до прагматичного значення у період ринкових відносин, на конкретних прикладах доведено, що розвиток книговидання країни безпосередньо залежить від державної політики у цій галузі. Простежено медіадискурс першої української газети в краї «Буковина» періоду Австро-Угорщини. Досліджено концепти та наративи сучасної публіцистики. Підготовлео ряд експертних оглядів щодо дотримання у ЗМІ медіастандартів та якості роздержавлених медіа.

Вивчено сучасні тенденції використання 3D графіки у рекламі, яке зосередилось довкола теми «Інтерактивна рекламна візуалізація в ЗМІ – концепт 3D графіки», враховано конвергенцію реклами та ЗМІ. Міждисциплінарний підхід вимагав охоплення кількох галузей знань: фізика (оптична природа 3D зображень), інженерія (технології створення 3D), нейробіологія та психологія (сприймання 3D), маркетинг.

Досліджено особливості «нового журналізму», мобілографія та обробка відео в html 5. Проаналізована конвергенція медіа та крос-медійність, професійні стандарти, становище роздержавлених локальних медій, інформаційна політика в умовах війни. Об’єктом вивчення стали соціокомунікаційні моделі телевізійних текстів прямого ефіру, крос-медійні тенденції на телеканалах та організація крос-медійного виробництва, культура і техніка прямоефірного мовлення.

На кафедрі видано «Зміст модулів базової навчальної програми CuQ» (2014), підручник Cretu Ioana Narcisa. Guzun Mihail. Vasylyk Ljubov. Crossmedia: Un ghid pentru studentii specializarilor de jurnalizm. – Schiller Publishing House, Bonn/Germani – Sibiu/Romania (2015), Василик Л. Є. Медіабезпека: Навчальний посібник. (2015), Жук О.О. Теоретичні і практичні аспекти телевізійної журналістики (2018) та ін.

Завідувач кафедри Любов Василик працює в Науково-методичній комісії зі спеціальності журналістика, яка є членом Світової ради журналістської освіти (World Journalism Education Council). Доценти Тарас Гринівський та Любов Василик входять у спеціалізовані ради із захисту дисертацій. Викладачі виступають опонентами кандидатських і докторських, рецензентами наукових видань, входять у редколегії фахових журналів, є лауреатами ряду українських та обласних нагород у ЗМІ. Кафедра співпрацює з журналістськими ГО, завдяки чому для студентів відбуваються семінари та тренінги провідних українських та зарубіжних журналістів: Рената Німтц-Кьостер («Spiegel»), Вернер д’Інка («Frankfurter Allgemeine Zeitug»), Клеменс Шолль, Ральф Гольфельд, Роман Скрипін, Богдан Кутєпов, Дмитро Гнап, Юрій Луканов та ін.

Завдяки укладеним угодам зі ЗМІ та видавництвами студенти проходять практику у друкованих та в Інтернет-виданнях, на радіо та телебаченні, у прес-службах та поліграфічних підприємствах області й України. Вони беруть участь у конференціях та олімпіадах, поєднують навчання із роботою в медіа та видавничих центрах, видають навчальні газети, журнали, брошури, буклети, знімають відеосюжети, розробляють дизайн та брединг. Мотивацією для молоді є здобуті нагороди: кінофестиваль «Кіномедіа» (1 місце, 2016), кінофестиваль «Скарб солідарності» (1 місце за фільм «Жити не можна виживати», 2017), Фестиваль студентських робіт до 70-ліття Деклараціїї з прав людини (3 місце, 2018), п’ятірка Всеукраїнського VII конкурсу «Честь професії» – номінація «Надія журналістики» (2016), 3 місце у Всеукраїнському конкурсі «Золотий компас» – 2016, 3 місце у Міжнародному фестивалі реклами Scotch Fest (2017).

Кафедра веде сайт (https://www.journalistic.space/), популяризує свою діяльність у соцмедіа, співпрацює з молодіжною школою журналістики «ЮНПРЕС» та МАН.

Викладачі постійно удосконалюють професійну майстерність. Вони пройшли стажування у Всеукраїнському проекті «Цифрові медіа в університетах України», результатом чого стала модернізація викладання Інтернет-журналістики, взяли участь у написанні колективного видання «Новітні медіа та комунікаційні технології»: комплекс навчальних програм для спеціальностей «Журналістика», «Видавнича справа та редагування», «Реклама та зв’язки з громадськістю» (2012). Стажувалися в Укртелерадіопресінституті, в Академії з прав людини для журналістів/журналісток (2017-2018, 2019-2020) – як наслідок було розроблено комплекс програм з журналістики та видано колективний навчальний посібник «Права людини та мас-медіа в Україні» (2018). Викладачі закінчили ряд дистанційних курсів Інституту медіа права. Вони проводять семінари для журналістів області та України: Василик Л.Є. («Судова влада та ЗМІ: забезпечення об’єктивного і неупередженого висвітлення діяльності загальних судів, зв’язки з громадськістю» для слухачів Чернівецького регіонального відділення Національної школи суддів України» (2016), Смолдирева Т.П. («Як стати медіаграмотним, або Як врятуватися від пропаганди та маніпулювання свідомістю?» (2016) та «Роль судді-спікера в комунікаційній діяльності суду» (2017), Пазюк Р.В. (Майстер-клас з фотожурналістики «The Art of Photography for Multimedia Channels» (м. Сібіу, Румунія, 2017 р.). Сертифікат медіа тренера з правової журналістики отримала Василик Л.Є. на основі піврічного стажування в Академії з прав людини. Василик Л.Є. та Смолдирева Т.П. як медіа експерти ІДПО проводять медіа моніторинги, які оприлюднюються на сайтах ІДПО, «Детектора медіа» та на платформі http://monitoring.internews.in.ua. За матеріалами моніторингів в області були проведені два круглі столи щодо покращення якості медіа.

Уже традиційними стали Літні школи журналістики. Кафедрою проведено дві Літні школи (2014-2015) за програмою ТЕМПУС-IV «Крос-медіа та якісна журналістика» та три (2017-2019) у партнерстві з Інтерлінк Академією (Гамбург, Німеччина).

Розвивається міжнародна співпраця. Викладачі та студенти працювали у міжнародному проекті «Meet Up» у партнерстві з Ostbayerische Technische Hochschule Amberg-Weiden, University of Applied Sciences (Університет Амберг-Вайден), пройшли стажування у Німеччині та зняли документальний фільм «Flucht und Heimat», презентація якого відбулася в Німеччині та в Україні. Студенти проходять практику в університетах Польщі (Краків, Жешув), стажуються за програмою німецько-українських зустрічей молоді у Берліні, розвивають студентську мобільність (семестрове навчання в університетах міст Слупськ (Польща), Амберг (Німеччина).

У 2012-2015 рр. кафедра у партнерстві з чотирма українськими вузами (Одеса, Суми, Дніпропетровськ, Тернопіль), двома вузами Молдови (Кишинів), Університетом ім. Л.Блага (Румунія), Віденським університетом (Австрія) та Університетом м. Пассау (Німеччина) працювала у проекті ТЕМПУС-IV «Крос-медіа і якісна журналістика. Інновації в університетській освіті журналістів у мережевому суспільстві». У його рамках викладачі брали участь у тренінгах «Тitch and titch» та наукових конференціях за кордоном (Румунія, Німеччина). Кафедра була співорганізатором Міжнародної конференції «Свобода завдяки/через медіа» (Пассау, Німеччина – 2015). Пройшло навчання студентів в Університеті м. Пассау та вивчення досвіду газети «Mittelbayerische Zeitung» (Регензбург) і медіа-компанії «Bayern» (Нюрнберг). В результаті оновлено освітню програму курсами з крос-медійної підготовки, створено крос-медійну лабораторію, оснащену сучасним обладнанням, яке використовується в навчальному процесі і де студенти вивчають специфіку роботи крос-медійної редакції та публікації контенту на різних медійних платформах.

У 2018 р. кафедра розпочала проект ЕРАЗМУС+ КА2 «Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесність та професіоналізм (DESTIN)». Партнерами кафедри є Університет Ба Спа (Великобританія), Університет Ліннея (Швеція), Університет Познань (Польща). Відбулися міжнародні наукові конференції в університетах міст Бат Спа, Кальмар, Познань. Спільно з вузами-партнерами кафедра розробляє і впроваджує освітню програму з журналістики, яка відповідатиме стандартам ЄС.

У 2019 р. кафедра почала роботу в проекті «Journalismus in Europäischen Gesellschaften» (JourEG), партнерами у якому є Вільний університет м. Берлін та Тбіліський державний університет ім.І.Джавахішвілі. Мета проекту – створення навчального посібника з курсу «Інформаційна політика і безпека», у якому розглянуто досвід країн, які зіткнулися з російською агресією, та окреслено способи боротьби з інформаційною загрозою. Проект фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини. Навчальний посібник «Конфліктна комунікація: історія, статус-кво, перспективи (медіа-досвід України, Грузії та Німеччини)» вийде англійською мовою та буде розміщений на офіційному веб-сайті МЗС Німеччини, забезпечуючи широке коло читачів.

Випускники кафедри працюють у газетах «Молодий Буковинець», «Погляд», «Версії», «Zorile Bucovinei», «Експрес», на телеканалах «Еспресо. ТБ», «ТВА», ТРК «Чернівці», «UA: перший», «5 канал», СТБ, «Спорт», «Футбол-2», ICTV, «Україна», «Голос Америки», «Надія», на сайтах «Радіо Свобода», «Галичина», у журналі ХХL, на радіо Буковинська хвиля 100 FM, радіо UA: Буковина НСТУ, Радіо 10, в інформагентстві АСС, у видавництвах OÖN Druckzentrum (Австрія), «Букрек», «Чорні віці» та ін. Вони є головними редакторами та успішними радіо- та телеведучими: Уляна Вітюк (редактор газети «Експрес»), Оксана Танащик (редактор газети «Буковина»), Нікіта Добринін (редактор журналу ХХL та телеведучий), Світлана Флікян – головна сценаристка телеканалу СТБ, Лілія Вакарюк – ведуча UA: Буковина, Роксолана Влох – режисер ранкового шоу «Ранок у великому місті» на ICTV, Аліна Голіната-Слота – журналістка «Голосу Америки» (США), Максим Скрипій – режисер продакшн-студії. Кафедра підтримує зв’язки з випускниками, залучає їх до викладання та покращення освітніх програм.