Навчально-науковий інститут біології, хімії та біоресурсів – це провідна навчально-наукова структурна одиниця університету, що об'єднує 6 кафедр, ботанічний сад, природничий музей, біологічні бази та гербарій.

Освітній процес здійснюється за 8 спеціальностями в рамках 19-и освітніх програм, серед них: першого (бакалаврського) рівня вищої освіти – 8 ОПП; другого (магістерського) – 8 ОПП; третього (освітньо-наукового) – 3 ОНП.

Кафедра біохімії та біотехнології

Кафедра біохімії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича заснована у 1944 році. Першим її завідувачем став доцент В.Г. Клименко, який очолював кафедру до 1950 року. Науковий злет кафедри відзначався період з 1950 по 1978 рік за завідування доктора біологічних наук, професора, заслуженого діяча науки К.М. Леутського. Завдяки дослідженням ролі вітаміну А в обмінних процесах кафедра стала провідним науковим центром у галузі біохімії.

З 1978 по 2002 рік кафедрою керував доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України С.С. Костишин. Він започаткував новий науковий напрямок, пов'язаний з вивченням молекулярних механізмів гетерозису в рослин. У цей період на базі кафедри проведено VIII Український біохімічний з'їзд, який об'єднав провідних біохіміків з України та зарубіжжя.

У 2002-2013 роках кафедру очолював доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України М. М. Марченко. У цей період отримано державну ліцензію на підготовку бакалаврів за напрямом "Біотехнологія" та акредитовано спеціальність "Молекулярна біотехнологія". Це дозволило розширити спектр освітніх послуг та залучити більше студентів до сучасних напрямів біологічної науки. У 2009 році кафедра була перейменована на кафедру біохімії та біотехнології, що відображалося в розширенні наукових інтересів та освітніх програм. Період керівництва професора М. М. Марченка відзначився значними досягненнями у розвитку кафедри, зміцненням її наукового потенціалу та розширенням освітніх програм, що заклало міцну основу для подальшого розвитку біохімії та біотехнології в університеті.

З вересня 2013 року кафедру біохімії та біотехнології у складі Навчально-наукового інституту біології, хімії та біоресурсів очолює доктор біологічних наук, професор, відмінник освіти України Галина Петрівна Копильчук. У 2014 році під її керівництвом отримано державну ліцензію на підготовку магістрів за спеціальністю "Лабораторна діагностика біологічних систем".

Сьогодні кафедра – одна з провідних в Україні. Підготовка студентів бакалаврату проводиться за спеціальностями Біологія та біохімія, Біотехнології та біоінженерія. На кафедрі діє магістратура за спеціальностями "Біологія та біохімія" (Освітня програма біохімія та лабораторна діагностика), а також "Біотехнології та біоінженерія" (освітня програма Біотехнології та біоінженерія). Під керівництвом професора Копильчук Г. П. кафедра біохімії та біотехнології продовжує зміцнювати свої позиції як провідний науково-освітній центр, готуючи фахівців високого рівня та здійснюючи вагомий внесок у розвиток біологічної науки в Україні. Кафедра активно розвиває наукові дослідження в різних напрямах. У жовтні 2024 року кафедра відзначила своє 80-річчя. З цієї нагоди відбулися урочистості та наукові читання "Актуальні питання сучасної біохімії крізь призму часу", які об'єднали науковців з різних регіонів України. 

Сьогодні кафедра продовжує розвиватися, впроваджуючи сучасні наукові досягнення та готуючи висококваліфікованих фахівців біохімії та біотехнології. 

Кафедра ботаніки та природоохоронної діяльності

Одна з найстаріших кафедр в університеті, заснована 23 липня 1876 р. За період її існування сформовано багату та унікальну матеріально-технічну базу, яка забезпечує викладання ботанічних дисциплін на високому рівні. Зокрема, це науковий об’єкт, що становить національне надбання України: «Гербарій Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича», ботанічний музей, набори препаратів, таблиць, муляжів, обладнання для лабораторних і польових досліджень та проведення навчальних занять. 

На кафедрі реалізуються дві освітньо-професійних програми: 014.05. «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» першого (бакалаврського) рівня освіти та 014.05. «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» другого (магістерського) рівня освіти.

Перший завідувач кафедри професор Едуард Тангль назавжди увійшов в історію світової ботаніки завдяки відкриттю плазмодесм – цитоплазматичних каналів, вистелених плазматичною мембраною, що пронизують клітинні стінки сусідніх рослинних клітин, сполучаючи їх між собою. Цим було доведено цілісність рослинного організму. Професор Михайло Гушуляк ініціював у 1921 році створення на Буковині перших заповідних об’єктів. 

На кафедрі сформована і функціонує наукова школа «Вивчення і збереження біорізноманіття Буковини». Основний напрямок наукових досліджень – вивчення біорізноманіття на популяційному, видовому та екосистемному рівнях. За результатами наукових досліджень її співробітників створено низку об’єктів природно-заповідного фонду, серед яких 4 національних природних парки – «Хотинський», «Вижницький», «Черемоський», «Верховинський». Внаслідок функціонування цих парків створено понад 300 робочих місць в регіоні. При кафедрі створено еколого-просвітницький центр збереження біорізноманіття.

У 2000 роках в околицях Чернівців виявлено лучні угруповання найбагатші у світі за кількістю видів на одиницю площі – 119 видів судинних рослин на 16 м² і 90 видів на 9 м². Це стало своєрідним тригером для розвитку співпраці з ботаніками українських та закордонних наукових установ. Зокрема кафедра активно співпрацює з науковцями Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Інституту екології Карпат НАН України, Львівського та Ужгородського університетів, університету імені Масарика (Брно, Чехія), Ягеллонського університету (Краків, Польща), Інституту ботаніки Словацької академії наук. Результатом є участь в реалізації спільних грантів, проєктів (ДФФД, НФД, APENA, LIFE, «Carpathian grasslands – a genuine celebration of cultural and biological diversity» (National Geographic Grant) та ін.), низка монографій (Кліматогенні зміни рослинного світу Українських Карпат, 2016; Important Plant Areas of Ukraine, 2017; Національний каталог біотопів України, 2018; Продромус рослинності України, 2019; Атлас трав’яних біотопів України, 2022; IUCN Red List categories of vascular plant species of the Ukrainian flora, 2022;), публікації у виданнях першої та другої квартилі. 

Кафедра геоматики, землеустрою та агроменеджменту

Кафедра була створена у вересні 2022 р. внаслідок злиття двох кафедр. Сьогодні її очолює доцент Іван Казімір. Реорганізація дозволила об'єднати науковий потенціал та досвід викладачів з різних напрямків. Сьогодні кафедра випускає бакалаврів та магістрів з двох спеціальностей: 193 «Геодезія та землеустрій» та 201 «Агрономія». 

Варто зазначити, що спеціальності, які входять до її складу, мають довгу історію оскільки були сформовані значно раніше на факультеті біології, екології та біотехнології ЧНУ ім. Юрія Федьковича.

З 17.10.1994 по 27.12.2001 рік кафедра мала назву Ґрунтознавства та агробізнесу. В цей період почалась активна науково-дослідна робота, відкрилася аспірантура. Аспіранти кафедри відомі сьогодні в Україні та за її межами науковці: Василь Вахняк, Віктор Яворов, Іван Смага (професор кафедри геоматики, землеустрою та агроменеджменту ЧНУ, протягом 2003-2007 рр. – завідувач кафедри ґрунтознавства та землевпорядкування ЧНУ. Закінчили аспірантуру при кафедрі та успішно захистили кандидатські дисертації:  Руслан Беспалько (нині директор ННІ біології, хімії та біоресурсів), Іван Казімір (завідувач кафедри геоматики, землеустрою та  агроменеджменту), Володимир Нікорич та Тетяна Цвик (нині викладачі кафедри), Юрій Дронь (майор ЗСУ), Василь Черлінка, Оксана Вархол та Тетяна Чорневич (викладачі провідних вишів).

З метою задоволення потреб регіону у спеціалістах землевпорядного профілю, у 1998 р. на кафедрі ґрунтознавства та агробізнесу професором Іваном Назаренко було започатковано наукову школу та розпочато підготовку фахівців спеціальності «Землевпорядкування та кадастр». На сьогодні, це єдиний вищий навчальний заклад на теренах області, в якому готують землевпорядників з вищою освітою.

За два роки спільної праці кафедра успішно пройшла акредитацію спеціальностей 193 «Геодезія та землеустрій» та 201 «Агрономія» для двох рівнів освіти перший (бакалаврський) та другий (магістерський), про що свідчать отримані сертифікати. Значна увага приділяється міжнародній співпраці. Налагоджений тісний зв’язок зі штаб-квартирою Land and Plant Nutrition Management Service – AGLL, FAO, Rome, Italy. Активним партнером у дослідженнях виступає кафедра ґрунтознавства та географії ґрунтів Jagiellonian University, Poland. Гарні зв’язки сформовані з провідними галузевими національними центрами Голландії, Австрії, Словаччини, Румунії, Молдови. Науковці кафедри є членами редакційних колегій журналів “Ґрунтознавство” «Екологія та ноосферологія», "Soil Forming Factors from the Temperate Zone"  "Біологічні системи". Колектив кафедри формує ядро Чернівецького відділення Українського товариства ґрунтознавців та агрохіміків.

Кафедра є виконавцем двох проєкту фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених МОН України: 56.802 «Сучасні підходи до оцінювання черговості гуманітарного розмінування територій» (2024-2027 рр.) «Development of approaches for assessing the sequence of humanitarian demining of territories» (керівник – к.т.н., доц. Гуцул Т.В., №0124U000459) та 18.802 «Дистанційний комплекс аерозондування вибухових закладок» Portable complex for ground-based aerosensing of the explosives (2023-2026 рр.) (№0123U100679).

Результати наукових досліджень публікуються у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях, що входять до переліку науково-метричних баз даних: «Технічні науки та технології», «Aсta Oecologica Carpatica» (Romania); «Science and Education a New Dimension» (Budapest); «Землеустрій та кадастр»; «Вiсник геодезії та картографії»; «Землевпорядний вісник»; «Springer», «Plant аnd Soil», «Geoderma», «Catena»; «Грунтознавство»; «Агрохімія і ґрунтознавство»; «Вісник аграрної науки»;  «Екологічна безпека та природокористування»;  та багато інших.

Кафедра екології та біомоніторингу

Кафедра екології та біомоніторингу є важливим центром сучасних екологічних досліджень та підготовки висококваліфікованих фахівців, що досліджують світ природних систем. Її історія розпочалася у 2002 році завдяки ініціативі ректора університету (1987–2001 рр.), д.б.н., професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка АН ВШУ Степана Костишина.

На кафедрі проводяться ґрунтовні дослідження з широкого спектра екологічних проблем сучасності. Наукові інтереси кафедри охоплюють різні напрями: від щорічного моніторингу втрат бджолиних колоній та збереження диких запилювачів – до соціоекологічних досліджень та розроблення програм гармонізації й підвищення ефективності екосистемних послуг у цілях сталого розвитку. Наукова школа "Біологічного моніторингу та екосистемного сервісу" кафедри – платформа для розвитку екологічної науки, вивчення стану довкілля, розвитку концепції екосистемних послуг та побудови міцних партнерських взаємин з численними стейкхолдерами. Співробітники кафедри активно працюють над започаткуванням новітніх напрямів досліджень. За їхньої участі в Україні започатковано вивчення та прогнозування змін екосистем шляхом створення штучних моделей – мікрокосмів. Метод мережевого рольового аналізу в екології, розроблений та запатентований кафедрою, нині використовується по всій Європі. Наразі кафедра розробляє й впроваджує міждисциплінарні соціоекологічні та ландшафтно-екологічні підходи у складі потужних міжнародних колективів.

Спеціалізована вчена рада по захисту кандидатських та докторських дисертацій Д76.051.05 зі спеціальності 03.00.16 – екологія, що діяла при кафедрі, сприяла підвищенню її престижу в Україні. Кафедра пишається своїми співробітниками та випускниками, які захистили 4 докторські й понад 30 кандидатських дисертацій, зробивши вагомий внесок у розвиток екологічної науки.

Кафедра екології та біомоніторингу має високий науковий та кадровий потенціал для забезпечення якісного навчального процесу здобувачів і наразі реалізує сучасні освітні програми для підготовки бакалаврів, магістрів та докторів філософії (PhD) за спеціальністю "Екологія". Очолює кафедру заслужений працівник освіти України д.б.н., проф. Марія Федоряк. У 2024 році відбувся захист докторської дисертації Аліни Жук. Студенти кафедри – це майбутнє екологічної науки, яке вже сьогодні демонструє свої таланти на Всеукраїнських конкурсах наукових робіт та студентських олімпіадах, виконуючи завдання численних наукових і гуманітарних проєктів.

Важлива складова успіху кафедри – нетворкінг – мережева взаємодія, що є не просто налагодженням контактів, а й ефективним інструментом розвитку. Кафедра – повноправний партнер багатьох гігантських міжнародних об'єднань, зокрема, Міжнародної асоціації з дослідження медоносних бджіл COLOSS та консорціуму проєкту RestPoll HORIZON EU. Широкі двосторонні зв'язки з університетами Швеції, Австрії, Чехії, Німеччини, Румунії та десятками університетів України сприяють активній міжнародній інтеграції кафедри. Тісні багаторічні зв'язки з тисячами українських бджолярів є запорукою успішних досліджень та підтримки екологічно відповідального бджільництва в Україні. Активно впроваджуємо гуманітарно-виховну діяльність. У співпраці з Благодійним фондом «Карітас Чернівецької Єпархії» нами розроблено Програму неформальної екологічної освіти, успішно реалізовану у різних куточках України за підтримки Посольства Фінляндії, Карітас Франції, Карітас Румунії та інших партнерів для вразливих дітей і молоді.

Кафедра молекулярної генетики та біотехнології

Кафедра молекулярної генетики та біотехнології відкрита у 2005 році під керівництвом д.б.н., проф. Р. А. Волкова. Кафедра випускає бакалаврів та магістрів за спеціальностями «Біологія та біохімія» та «Біотехнології та біоінженерія». Випускники кафедри поступають до аспірантури або працевлаштовуються у вищих навчальних закладах України, медичних діагностичних центрах, клінічних, промислових та приватних лабораторіях, науково-дослідних інститутах, коледжах, ліцеях та школах. З 2017 р. на базі кафедри відбувається підготовка здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти (доктора філософії) за спеціальністю «Біологія та біохімія». За час існування кафедри її співробітники підготували та захистили 1 докторську, 6 кандидатських та 3 дисертації доктора філософії.

На сьогодні кафедра є одною із провідних в Україні у галузі молекулярної генетики. На кафедрі працюють дві наукові групи: «Структурно-функціональна організація та еволюція геному» (науковий керівник – проф. Р.А. Волков) та «Молекулярно-генетичні та біохімічні механізми абіотичного стресу» (науковий керівник – проф. І.І. Панчук), які займаються вивченням біорізноманіття, молекулярних механізмів еволюції та стійкості до стресу у рослин і тварин.

Кафедра має світовий пріоритет у дослідженні організації та еволюція генів 5S та 35S рРНК (рДНК) рослин. На прикладі цих генів вивчаються молекулярні механізми алоплоїдизації, експресія та міжлокусна конверсія батьківських генів та перебудови геному у гібридних форм. Також на кафедрі вперше охарактеризували 5S рДНК комах. З використанням молекулярних маркерів досліджується біорізноманіття рідкісних та інвазійних видів рослин і тварин України та інших країн Європи.

Починаючи з 2010 року спільно з Інститутом молекулярної біології та генетики НАН України вивчається генетична мінливість та механізми стійкості до екстремальних умов існування антарктичного злаку Deschampsia antarctica та високогірних видів роду Gentiana. Спільно з чеськими науковцями (Institute of Biophysics, Brno) досліджено організацію та еволюцію 5S рДНК видів роду Rosa та на прикладі алоплоїдних форм роду Cardamine вперше описано явище диференційної експресії 5S рДНК у рослин.

Дослідження рДНК науковцями кафедри відображені у монографіях "5S рибосомна ДНК квіткових рослин" (Чернівці, 2021) та "Molecular organization, evolution, and function of ribosomal DNA” (Frontiers in Plant Science, 2022).

У 2023-2024 роках спільно із фінськими колегами (м. Гельсінкі) вперше в Україні проведено розшифрування геномів рідкісних видів рослин, які занесені до Червоної книги України.

Науковці кафедри також займаються вивченням молекулярно-біохімічних механізмів абіотичного стресу у рослин і тварин, зокрема – ідентифікацією та характеристикою стресових генів та регуляцією стресової відповіді. Спільно із німецькими колегами (University of Tübingen) вивчено зміни у експресії та активності антиоксидантних ферментів у рослин за дії різних форм абіотичного стресу. Детально досліджено ген аскорбат пероксидази 2 (Арх2) арабідопсису. У 2009 році розпочато вивчення ролі ізоформ каталази у регуляції окисно-відновного гомеостазу у рослин. Для представників роду Nicotiana ідентифіковано і клоновано гени низькомолекулярних білків теплового шоку (sHSP) та охарактеризовано їх експресією.

Дослідження механізмів абіотичного стресу у рослин відображені у монографії Р.А. Волкова та І. І. Панчук «Аскорбат пероксидаза та абіотичний стрес» (Чернівці, 2020).

З 2014 року на кафедрі досліджується проблема зникнення медоносних бджіл у глобальному масштабі. З використанням морфометричного аналізу та молекулярних маркерів показано, що більшість медоносних бджіл в Україні є гібридними формами, які виникли внаслідок неконтрольованої гібридизації між Карпатською, Українською степовою та Сірою кавказькою породами.

За участі польських науковців (University of Life Sciences, Lublin) проводяться дослідження механізмів адаптації бджіл до стресових чинників, вплив різних дієт на біоіндикатори стресу та виживаність бджіл. Спільно з кафедрою екології та біомоніторингу ЧНУ проводиться анкетування бджолярів України щодо втрат бджолиних колоній після зимівлі.

За отриманими результатами підготовлено монографію «Медоносна бджола» (під ред. Р.А. Волкова та І.І. Панчук).

На загал викладачами та співробітниками кафедри опубліковано 4 монографії, близько 300 статей у міжнародних та українських наукових журналах та отримано 11 патентів.

Викладачі та студенти кафедри беруть участь у програмах міжнародної академічної мобільності. У 2009 р. група з 12 студентів та викладачів відвідали Німеччину, де мали можливість засвоювати сучасні методи на базі університетів Тюбінґена та Берліна. У 2022 р. в межах угоди з Кельнським університетом та Технічним університетом м. Кельн проф. І.І. Панчук розробила програму нового курсу, який у 2022-2024 роках викладався спільно для українських та німецьких студентів. Курс складався з онлайн-лекцій та лабораторних робіт, які українськи студенти виконували на базі Кельнського університету.

Наукові досягнення кафедри відмічені державними та відомчими нагородами, грамотами та дипломами конкурсів студентських наукових робіт. Зокрема, у 2020 р. проф. Р.А. Волков отримав почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», а спільні дослідження молодих вчених кафедри молекулярної генетики та біотехнології ЧНУ та відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології та генетики НАН України (м. Київ) були відзначені премією Верховної Ради України.

Кафедра хімії та експертизи харчової продукції

Хімічний факультет, у складі якого функціонувало три кафедри: неорганічної хімії твердого тіла і нанодисперсних матеріалів, органічної та фізичної хімії, аналітичної хімії, у 2013 р. увійшов до складу Інституту біології, хімії та біоресурсів. У 2014 р. у зв’язку з відкриттям на базі кафедри аналітичної хімії спеціальності 181 «Харчові технології» галузі знань 18 «Виробництво та технології» рішенням Вченої ради університету кафедру аналітичної хімії перейменовано: хімічного аналізу, експертизи та безпеки харчової продукції. У 2017 р. кафедру неорганічної хімії твердого тіла і нанодисперсних матеріалів перейменовано на кафедру загальної хімії та хімічного матеріалознавства (завідувач – доц. В. Іваніцька). У 2019 р. завідувачем кафедри обрано доц. Ю. Халавку. У 2023 внаслідок об’єднання двох кафедр створено кафедру хімії та експертизи харчової продукції (завідувач – д.х.н., доц. Ю. Халавка, з листопада 2024 – к.х.н., доц. А. Сачко).

Кафедра випускає бакалаврів за спеціальностями «Хімія» та «Харчові технології», магістрів і докторів філософії за спеціальністю «Хімія».

Основні напрямки досліджень: пошук нових ефективних інгібіторів вільнорадикальних реакцій; синтез нових біологічно активних сполук гетероциклічного ряду;  вирощування та дослідження властивостей напівпровідників на основі CdTe; термодинаміка розтопів; синтез та дослідження наночастинок; розробка хімічних композицій для модифікування поверхні матеріалів; створення та регулювання властивостями дисперсних систем; підвищення рівня екологічної безпеки функціонування підприємств, підвищення ступеня очищення стічних та природних вод; оцінка якості та безпечності інноваційних харчових продуктів.

Наукові дослідження проводяться у співпраці з ученими наукових установ України та зарубіжжя: Інститут органічної хімії НАН України; Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В. П. Кухаря НАН України;  Львівський національний університет ім. І. Франка; Буковинський державний медичний університет; Національний університет харчових технологій; Державний біотехнологічний університет; Карловий університет (Прага); Брукхейвенська національна лабораторія (США); університет м. Ерланген (Німеччина); Швейцарськай вища технічна школа Цюриха.

Захищено понад 40 докторських і 200 кандидатських дисертацій.

Відомі випускники: д.х.н., проф. О. Панчук (1954) – завідувач кафедри неорганічної хімії, декан хімічного факультету; д.х.н., проф. М. Ганущак (1957), завідувач кафедри органічної хімії Львівського національного університету ім. І. Франка; д.х.н., проф. Г. Ковтун (1971), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, заступник директора з наукової роботи Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України; Б. Марковський (1971) – професор Бар-Іланського університету (Ізраїль); д.х.н., проф. В. Томашик (1972) - керівник відділу хімії напівпровідників Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України; д.х.н., проф. М. Вовк (1976), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, член-кореспондент НАН України, директор Інституту органічної хімії НАН України з 2021 р.; д.х.н., проф. М.Обушак (1977), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, завідувач кафедри органічної хімії Львівського національного університету ім. І. Франка з 2003 р.; д.х.н., проф. В. Броварець (1978), лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії імені В.П.Кухаря НАН України; проф. М. Коваленко (2004) – керівник відділу хімії і прикладних біологічних наук у Швейцарській вищій технічній школі Цюріха.

Кафедра забезпечена обладнанням виробників (Keithley, Tektronix, Eurotherm, Owon тощо), так і власноруч спроектованим та автоматизованим обладнанням (обладнання для вирощування та дослідження кристалів, унікальна установка для високотемпературних вимірювань ефекту Холла; створено програмне забезпечення для цього обладнання). Кафедра є найпотужнішою в Україні за напрямком «Хімія твердого тіла».

Освітня діяльність з підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальностями «Хімія» та «Харчові технології» забезпечується сучасною матеріально-технічною базою для проведення лабораторних занять та виконання наукових досліджень, зокрема унікальним обладнанням лабораторії ДонауЛаб, яка, згідно з укладеною угодою, функціонує на кафедрі.

Наукові здобутки – опубліковано понад 600 статей в рейтингових журналах, отримано понад 70 патентів, надруковано декілька монографій в Україні та закордоном.

Кафедра виграла і реалізувала понад десяток міжнародних грантів, які фінансувалися за європейськими та американськими програмами.

Ботанічний сад

Ботанічний сад створений в 1877 р. за проєктом провідного австрійського садівника Карла Бауера. За площею (3,5 га) він найменший в Україні, а за видовою насиченістю на одиницю площі (3,5 тис. таксонів) в нашій країні йому нема рівних. Ботанічний сад є об’єктом ПЗФ України загальнодержавного значення.

Дендрарій (1 200 таксонів) є одним з провідних в Україні (з 2002 р. становить Національне Надбання України). Найціннішими є вікові 200-річні ліріодендрони, ялиця Нордмана, таксодій та ін. В колекції трав’янистих рослин (900 таксонів) найчисельнішими є лілійні. В колекції рідкісних видів є унікальні, що не вирощуються в жодному ботсаду України (півники Брандзи, первоцвіт борошнистий тощо). Ця колекція є цінним джерелом для відтворення в природі зникаючих видів, цю роботу ми започаткували чверть століття тому.

У фондовій оранжереї (858 м²) понад 900 таксонів тропічних і субтропічних рослин. Чільне місце посідають пальми, найстарішими є 120-річні екземпляри саговника відігнутого та арарукарії кунінгамієвидної. Ботанічний сад створювався як навчально-науковий підрозділ університету. Перший директор Саду, дійсний член Віденської академії наук, професор Едуард Тангль вивчаючи анатомію і цитологію рослин в 1879 р. описав плазмодесми, які відіграють важливу роль в транспорті речовин у рослин. Це відкриття кардинально змінило тогочасні уяви про рослини, як сукупність окремих клітин. Таким чином Тангль започаткував нові напрямки досліджень в цитології та гістології рослин, ввів нові поняття і термінологію. Результати наукових досліджень 20 ст. узагальнені в 8 кандидатських та 1 докторській дисертаціях з фізіології рослин (школа проф. Георгія Молотковського), а також в 19 кандидатських та 1 докторській дисертаціях з ботаніки (школа проф. Бориса Термени).

Сучасні напрямки досліджень: інтродукція та акліматизація рослин; вивчення та охорона раритетного фітогенофонду і раціональне використання рослинних ресурсів Буковини. Їх підсумки частково відображені в «Конспекті флори вищих судинних рослин Буковини», в атласі-довіднику «Судинні рослини Чернівецької області, які підлягають охороні», в довіднику «Лікарські рослини Буковини», монографії Б. К. Термени та В. В. Буджака «Біоекологічні аспекти прогнозування інтродукції деревних рослин». В колективних монографіях «Карпатські сторінки Червоної книги України», «Каталог раритетних рослин ботанічних садів і дендропарків України», «Каталог лікарських рослин ботанічних садів і дендропарків України» (видані в Києві), «Досвід утримання колекцій голонасінних рослин в Україні: напрацювання, складнощі, перспективи» (видана в Білій Церкві).

З 1890р. здійснюється міжнародний обмін насінням з більш ніж 180 ботсадами 36 країн світу. Ботанічний сад є членом Ради ботанічних садів і дендропарків України, BGCI (Міжнародної Ради ботанічних садів з охорони рослин), CCABG (Альянсу ботанічних садів зі зміни клімату). У співпраці з PN (Партнерство для природи) ми розвиваємо нашу екопросвітницьку діяльність, застосовуючи метод інтерпретації природи, а також започаткували програму з терапевтичного садівництва для осіб з ООП.